П'ятірка найдревніших храмів Полтави

Не дивлячись на давню історію Полтави активне зведення храмів почалося у козацьку добу, за часів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Великий внесок в розбудову православних культових споруд зробив гетьман Іван Мазепа. Та найбільшого розквіту будівництво храмів досягло за часів Російської імперії. Маленьке провінційне містечко з прикордонною фортецею перетворилося на губернський центр. Храми в Полтаві будували представники всіх конфесій. Були тут і православні церкви, і лютеранські кірхи, і єврейські синагоги, і католицький собор. Але на жаль більшість з них не пережили варварську радянську епоху. Ті, що вціліли, отримали нове життя за часів незалежної України. Тож до Вашої уваги ТОП-5 найдавніших вцілілих храмів Полтави.

5.Свято-Георгіївський храм в с.Нижні Млини на околицях Полтави

 За легендою перша Божественна Літургія в каплиці Святого Георгія Побєдоносця в Нижніх Млинах була відслужена у 1648 році. Каплиця  тоді належала полтавському Хрестовоздвиженському монастирю і за легендою з'єднувалася з ним підземним ходом.

 У 1784 році за клопотанням, і частково, на кошти полтавських громадян єпископа Ілларіона і поміщика, віце-губернатора Максима Балясного, поряд з каплицею була збудована дерев'яна церква. А у 1907 році місцеві дворяни подружжя Павло і Любов Бобровські збудували кам'яний храм і 6 травня, в день святкування Святого Великомученика і Побєдоносця Георгія, його було освячено. Цей храм став справжнім релігійним та освітнім осередком.

При церкві була бібліотека, а в приході - земська і церковна школи, яка мала власну кам'яну будівлю.

Під час революції дзвіниця церкви була зруйнована.

 В 1941 році німецькими окупантами в приміщенні храму була влаштована в'язниця для радянських військовополонених, але вже 1943 року ними ж храм знову було відкрито для Богослужіння.

У 1961 році за рішенням радянської влади церква була закрита, а в храмі були розташовані бібліотека, клуб та  кінозал.

 У 1991 році напівзруйнована будівля храму була повернута для здійснення Богослужіння.

4. Свято-Миколаївська церква

 Церква св. Миколи знаходиться в Першотравневому провулку (Миколаївському провулку). За старих часів Полтавської фортеці, церква св. Миколи перебувала в одному з її батальйонів. Остаточно вона побудована 8 травня 1774 року, замість старої дерев'яної церкви, побудованої невідомо коли і згорілої 28 травня 1758 року.

З причини тісноти храму, з західного її боку в 1855 році коштом старости купця Вакуленка була зроблена двоповерхова кам'яна прибудова.

На північний захід від церкви, в дуже близькому від неї відстані, знаходилася кам'яна двоярусна дзвіниця, побудована в 1784 році.

Під час другої світової війни храм був зруйнований, залишилась тільки кам'яна прибудова. Відбудовувати її радянська влада не стала, і закрила церкву в 1961 році. Після цього в будівлі розташувався художній комбінат.

У 1994 році почалося відновлення храму, але на відбудову його в первісному вигляді у парафії Київського патріархату (який проводить зараз там богослужіння) не вистачає коштів.

 

3. Свято-Успенський собор

 Успенський кафедральний собор одна з найкрасивіших архітектурних памяток Полтави. Ще в петровські часи на Івановій горі знаходився дерев’яний  Успенський собор з невеликою двоярусною дзвіницею. В цьому соборі служив дяком дід Івана Котляревського.

В 1748 році козацька старшина та громада міста вирішили будувати кам’яний собор та уклали угоду з генерал-майором Іваном Хорватом, губернатором Нової Сербії про будівництво. Будувати його було запрошено архітектора Стефана Стабанського. Будівництво велося довго до 1770 року із-за відсутності грошей та будівельних матеріалів.

З початку  собор мав три куполи, а в 1780 році було надбудовано ще два куполи над алтарною частиною.

Довгий час район, прилеглий до собору був центром міста. В 1787 році під час свого перебування в Полтаві собор відвідала імператриця Катерина II.

Зусиллями протопопа Якіма Яновського, а також стараннями і пожертвами колежского асессоровАлександра Яшина і Івана Пономарьова в 1801 році було завершено будівництво чотириярусна дзвіниці, закладеної ще в 1774 році. Вона була побудована в класичному стилі і увінчана шпилем. На другому її ярусі був встановлений великий дзвін вагою 5,6 тон, з відлитими на його боках зображеннями Богоматері, апостолів Петра і Павла та святителя Миколая.

На третьому ярусі дзвіниці знаходився знаменитий дзвін Кизикермен, відлитий з гармат, захоплених у турків при штурмі кизикерменского фортеці. Через виниклу тріщину він був знятий з дзвіниці і довгий час стояв на соборному цвинтарі. У 1890 році він був повторно перелитий в Москві і служив до кінця століття. Зараз дзвін знаходиться в краєзнавчому музеї.

В Успенському соборі знаходилися унікальні євангеліє видання 1628 і 1644 років.

У лютому 1929 року депутати полтавського міської ради вирішили закрити і перетворити в культурні установи більшість церков, серед них і Свято-Успенську. В 1934 році собор висадили в повітря, а вціліла дзвіниця довго пустувала.

І тільки після здобуття незалежності Україною, храм відбудували, хоча і не зовсім в первісному  вигляді. Зараз храм належить Українській Православній церкві Київського патріархату.

2.Спаська церква

 Час побудови Спаської церкви в точності невідомо. Відомо тільки, що вона була придельной колись колишньої тут дерев'яної церкви в ім'я Преображення Господнього, побудованої в кінці XVII століття, цілком ймовірно, після колишнього набігу татар на Полтаву в 1695 році. Церква ця згоріла в 1705 році, 6 вересня, і незабаром потім була відновлена ​​ретельністю відомого в історії Малоросії священика Іоанна Светайло (12), а в 1810 або 1811 р.р. , по старості, розібрана, і все начиння та ікони перенесені з неї в зберігся вівтар, що становить тепер саму церкву Спаса, в якій служіння тривало до 1830 років.