Суперечка за квартиру завела двох хлопців у СІЗО на сім років

Квартира у Полтаві, залишена бабусею у спадщину 14 років тому, розсварила батьків з дітьми та привела їх до правоохоронних органів, повідомляє Depo.Полтава з посиланням на Ракурс.

Згідно даних слідства, 31 грудня 2001 року в квартирі на вулиці Саксаганського у Києві підсудні Дмитро та Олександр завдали тяжких ушкоджень громадянину Олексієві Максименку, що призвело до його смерті. Тіло вони замурували там же. Майже дев'ять місяців труп лишався в стіні, поки квартиру не вирішили продавати.

За словами свідка, батька одного з підозрюваних, вони втрьох витягли зі стінки останки, завантажили їх у холодильник і перепоховали на присадибній ділянці своєї бабусі. Самого свідка психологічна експертиза визнала неосудним. Проте на момент дачі свідчень чоловік був практично здоровий, йдеться в матеріалах слідства.

Дружина психічно нездорового батька, мати одного з підозрюваних хлопців вважає, що через квартиру у батька та сина склалися неприязні стосунки. Доки син з товаришем перебували під вартою, батько отримав свідоцтво про право на спадщину та збирався її продати.

Апеляційному суду міста Києва були надані документи про місце перебування Олексія Максименка, вбивство якого інкримінується підсудним, та місце його реєстрації в Російській Федерації. Зокрема, автомобіль "загиблий" реєстрував через майже чотири роки після загибелі. Судмедексперти встановили, що давність настання смерті людини, чий труп вирили у дворі бабусі, становить близько півроку, а не сім років, що минули з моменту інкримінованого злочину. Крім того, в кишені трупа виявлено гривневі купюри, виготовлені, за свідченням Нацбанку, в 2005-2007 роках. Касета ж, на якій зображався процес огляду місця події, зникла.

Обвинувачений Дмитро наполягав на своєму алібі - показання свого керівника, начальника підприємства "Геоекологія", що перебував з ним у відрядженні під Бахчисараєм.

З судових рішень у справі "Органом досудового розслідування не повністю встановлено дані про особу потерпілого,.. належним чином не оглянуто речові докази і не встановлено місце замурування трупа".

"Пред'явлене обвинувачення не містить усіх важливих обставин у їх логічній послідовності, тому такі звинувачення не можна визнати конкретними".

В 2012 році матеріали кримінального провадження за ініціативою суду повернули прокурору міста Києва для додаткового розслідування. Через півроку відповідне рішення Апеляційного суду міста Києва за скаргою прокуратури у Вищому спеціалізованому суді скасували в частині відправлення на додаткове розслідування. Матеріали справи відправлені на новий судовий розгляд.

Всі ці роки підсудні лишалися у СІЗО. Вийти їм вдалося лише у 2015 році. Один з обширним інсультом, внаслідок якого було уражено 17 ділянок головного мозку, другий - з астмою.

Вироку у цій справ ще немає, чоловіки наразі перебувають на підписці про невиїзд. У Дмитра є 12-річний син, дружина живе в Ялті. Син та донька Олександра теж ростуть без батька.