Найстарший гончар Полтавщини святкує день народження

Йому уже 90, а він і досі не розлучається з глиною, пише Depo.Полтава, посилаючись на "prostir.museum". Народився майстер 1925 року в селищі Опішне (Полтавщина) у родині селянина. До глини, яку діставала мама Пелагея Афанасіївна для своїх синів, призвичаївся рано. З братом Петром ще до війни робив свистунці у вигляді пташок, рибок, вершників. Перші вироби хлопців були кострубаті, та з роками добавлялося в руках майстерності, почали з'являтися не лише "півники", а й "барани", "коники", "білочки", згодом - славнозвісні "леви", "бики", "тури".

1950 року Василь Онуфрійович закінчив вечірню школу. Упродовж 1950-1985 років працював на заводі "Художній керамік" гончарем, а пізніше - майстром творчої лабораторії.

На початку 1960-х років скульптура "Баран" Василя Омеляненка вперше представляла завод "Художній керамік" на виставці в Брюсселі (Бельгія). За цю роботу майстра нагородили грошовою премією. Після першого вдалого показу Василь Омеляненко почав виставляти свої роботи на обласних та республіканських виставках декоративно-прикладного мистецтва. Неодноразово був лауреатом престижних республіканських та всесоюзних художніх виставок, конкурсів, фестивалів. Гончарні вироби широко представляли мистецтво України на міжнародних виставках у Бельгії, Канаді, Японії, Болгарії, Югославії, США, Великобританії та інших країнах світу.

Від початку своєї творчості майстер віддає перевагу декоративній зооморфній скульптурі. Його тварини лагідні, добродушні, позбавлені звіриної сутності. Нині жоден інший майстер України не дає такого розмаїття форм зооморфної скульптури, як Василь Омеляненко.

Про його наполегливу працю свідчать численні нагороди. 1976 року його відзначено почесним званням "Заслужений майстер народної творчості України", 1998 року прийнято до Спілки майстрів народного мистецтва України. 1995 року нагороджено Премією імені Данила Щербаківського, 1999 року - Державною премією України імені Тараса Шевченка.

До 90-ліття гончаря Національний музей-заповідник українського гончарства організовує персональну виставку майстра в будівлі колишнього Опішнянського гончарного навчально-показового пункту Полтавського губернського земства, де ювіляр почав свою трудову діяльність.

Нині цей скромний чоловік не хизується своїми званнями та нагородами. До цього часу працює у власній домашній майстерні, а свої вироби продає за символічну ціну, а то й просто дарує. Він радо ділиться знаннями і уміннями з усіма, хто бажає здобути гончарну майстерність. Підтримує тісні зв'язки з музеями України, бере активну участь у днях ремесел, ярмарках.

Більше новин про життя Полтавщини читайте на Depo.Полтава.