У Полтаві покажуть "скандальну" любов Гетьмана

Костюми пошиті, декорації готові, останні "хвости" підтягуються, ще кілька штрихів - і здача. 14 жовтня Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Гоголя запрошує містян на прем'єрний показ вистави "Остання любов Гетьмана" за п'єсою Анатолія Крима. Працює над постановкою запрошений режисер Херсонського академічного обласного музично-драматичного театру імені Куліша Сергій Павлюк. В ході роботи майбутня вистава знаходила як своїх прихильників, так і противників. При чому останні своє незадоволення в письмовій формі висловили управлінню культури Полтавської облдержадміністрації та Міністерству культури України. В доводах конфліктуючих сторін спробували розібратися кореспонденти Depo.Полтава.

Доки дирекція театру грала в мовчанку вперше проблему вистави "Остання любов Гетьмана" оприлюднив запрошений режисер Сергій Павлюк. За його словами голова Полтавського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" Микола Кульчинський виступив категорично проти постановки на сцені полтавського театру, причина - особиста неприязнь до автора п'єси Анатолія Крима.

"Спочатку планував залучити знайомих журналістів, а потім зрозумів, що це не моя проблема. Це проблема театру, міста Полтави, українців, українського мистецтва, бюрократії і твердолобих шовіністів, націоналістів, які створюють негативну картину і є прямим віддзеркаленням цих самих шовіністів, які знаходяться по інший бік кордону. Наскільки я зрозумів під час особистого спілкування з паном Кульчинським, його спротив криється у неприязні до Анатолія Крима і шаленій любові до гетьмана Мазепи", - розповідає Сергій Павлюк.

Отримавши листа від "Просвіти" в облдержадміністрації відреагували не надто активно. Спочатку репетицію мав відвідати голова ОДА Валерій Головко, проте не склалося. Потім бажання спостерігати за роботою режисера виявили в обласному Управлінні культури, тут уже Сергій Павлюк відповів відмовою. Говорить, що запросить всіх на офіційну здачу. Директор театру Олексій Андрієнко намагався залагодити конфлікт по-тихому влаштувавши "очну ставку" для Сергія Павлюка та Миколи Кульчинського. Розмова за свідченням обох, не вдалася, кожен залишився при своїй думці.

"Чому я маю перед кимось виправдовуватися, кого повинен ставити: Крима чи того драматурга, якого мені інші пропонують. Микола Кульчинський повиписував якісь "цидулки" і говорить яка фраза йому не подобається. До речі, Крим прочитав усе це і сказав: "Я згоден. Ці фрази можна викинути". Та я їх сам викинув. П'єса завжди є приводом для постановки, де режисер інтерпретує. Після бесіди я пішов по місту і почав питати людей, як вони ставляться до Мазепи. Здебільшого люди його знають по історії, читали. На питання про його стосунки з Мотрею Кочубей дві дівчини відповіли дуже гарно "Педофілія була продвинута в ті часи". Іван Мазепа - це історія, і ніхто не знав, як було насправді. І коли мені Кульчинський почав розповідати як думав Мазепа, я розумію, що це повний маразм. Історики між собою воюють 300 років і його постать досі вважаєтсья білою плямою, - роздумує Сергій Павлюк.

Точка зору голови Полтавської "Просвіти" Миколи Кульчинського кардинально відрізняється від поглядів режисера. За його словами п'єса Анатолія Крима - низького художнього рівня, мова насичена русизмами, автор не знає побут доби "бароко", не розуміє постаті Мазепи.

"Гетьман зведений до "пахана блатного середовища". Якщо взяти цитату "Ніяк зранку переплутав квас з горілкою". Російською мовою "никак", а от українською - слово "ніяк" не звучить. Та й не міг гетьман таким тоном говорити. У п'єсі є натяк на те, що Мотря може бути дочкою Мазепи. Крим робить дружину Кочубея Любу коханкою Мазепи, що жодним джерелом не засвідчено. І на цьому грунті Кочубей робить донос на Петра, що зовсім змішує акценти, - переконує Микола Кульчинський.

Згадав головний "просвітянин" області і про зустріч з Сергієм Павлюком. За його словами, директор театру та режисер в особистій бесіді стверджували, що у виставі від Крима нічого не лишилося. В такому разі Микола Кульчинський не розуміє: для чого брати цього драматурга, якщо можна взяти п'єсу Людмили Старицької-Черняхівської. Директор театру Олексій Андрієнко заперечив, вважаючи п'єсу задовгою, але для того ж є режисер, щоб її скоротити, переконаний Микола Кульчинський.

"Сергій Павлюк не читав жодного листа Мазепи до Мотрі Кочубей. У мене склалося враження. що він взагалі про них не знає. Листи Мазепи сповнені поезії, ніжності, особливого почуття небесного. Він дуже беріг її честь, мав намір отримати дозвіл митрополита на одруження", - резюмує Кульчинський.
Режисер стверджує, що листи читав, два з них зачитають на сцені. Крім того, актори виконають написану думу, де старий Івані Мазепа зі своїм старим тілом про хіть розмовляє:

"Цілую членики тільця твого" - йдеться в одному листі. Якщо мається на увазі лише ручки, то запитайте у нинішньої молоді про їхні асоціації з цієї фразою. Я не бачу жодного приводу та причини для конфлікту. Я бачу Івана Мазепу людиною, яка народилася і померла, людиною, яка робила помилки, усвідомлювала їх і намагалася виправити. І найголовніше, у мене Мазепа має покаянння. Я хочу, щоб його сприймали як людину і тоді йому співчуватимуть і співпереживатимуть. Зараз на тлі війни громадянам потрібна людяність, а не ікони. Герої потрібні, але вони мають бути людьми, щоб інші тягнулися за ними і знали: коли я сумніваюсь - я роблю помилки, але я усвідомлюю і перетворююсь. От про що моя вистава і не можна на цьому робити конфлікт. Зараз іде війна і не треба людей ще більше збивати головами.

Попри ці доводи, Микола Кульчинський лишається невблаганним "Бажання показувати Івана Мазепу як людину - це бажання не показувати його як державного діяча".

В Управлінні культури Полтавської ОДА запевняють: прем'єра вистави 14 жовтня відбудеться у будь-якому випадку. "До нас звертався Микола Кульчинський, але у кожного є своя особиста думка. Законом не передбачено заборону вистави будь-ким, окрім автор п'єси. Якщо громада скаже, що постать Івана Мазепи не така, якою вона її бачить, тоді можливо театр прийме рішення самостійно виключити цю постановку з репертуару. Але оцінка глядачами відбувається уже після вистави", - розповів начальник Управління культури Полтавської ОДА Геннадій Фасій.

Дискутуючи про виставу, очевидно, не всі учасники конфлікту прийшли до розуміння, що п'єса Анатолія Крима - це художній твір, а не історико-документальний. Не всі події та персонажі тут є такими, якими вони були в реальному житті, проте навряд чи хтось може похвалитися точними знаннями про них, справжніх.

"Історію Англії, звичайно, вивчають за підручниками, але дух Англії - за п'єсами Шекспіра. В історика й у митця - різні цілі та різні шляхи", - вважає Анатолій Крим.

Більше новин про життя Полтавщини читайте на Depo.Полтава.