Виборчий округ №145: Полтавцям до вподоби Бублик

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр виборчого округу: місто Полтава, Київський район

Опис меж виборчого округу: Київський район міста Полтави, Котелевський та Полтавський райони

Кількість виборчих дільниць - 131

Орієнтовна кількість виборців - 149 550

Місцезнаходження ОВК - приміщення виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради

Округ №145 включає в себе частину Полтави і два райони області: Полтавський та Котелевський. Ці три частини мають абсолютно різні категорії населення, які мають різні уподобання та потреби. Київський район Полтави займає понад половину площі міста. В ньому розташовані великі підприємства, які зараз переживають не кращі часи. Близько 90 тис. мешканців району проживають переважно у великоповерхових будинках, але на околицях та старій частині Полтави багато одноповерхової забудови. Інфраструктура найбільшого району Полтави була побудована в минулому столітті і зараз все більше потребує ремонту і реконструкції. Тому для мешканців важливо, щоб їхній депутат приділяв увагу саме цьому питанню. Полтавський район здебільшого аграрний, хоча в ньому є і промислові підприємства. Також варто зазначити, що мешканці навколишніх сіл району значною мірою інтегровані в суспільне життя Полтави: багато людей працюють чи навчаються в місті, мають родичів. Котелевський район - це найбільш віддалена від Полтави частина цього округу. Він цілком аграрний і вагу там мають великі агропідпрємства.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.

Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

Згідно з даними ЦВК, в межі 145 округу під час парламентської кампанії 2012-го та 2014 років входили Київський район Полтави, Полтавський та Котелевський райони області. В 1998 році в межі 145 округу, окрім Полтавського р-ну входили Диканський та Решетилівський р-ни та частина Октябрського р-ну Полтави, натомість Київський р-н Полтави входив до 144 округу, а Котелевський - до 148-го. У 2002-му межі округу залишилися тими ж, але змінився номер на 146. У 2006 та 2007 роках до округу також входили Диканський та Решетилівський р-ни і він мав номер 143, Київський р-н Полтави увійшов до 142 округу

На президентських виборах 1999 року окрім Полтавського р-ну в межі 145 округу входив також Диканський, Решетилівський р-ни і частина Октябрського р-ну Полтави, натомість Київський р-н Полтави входив до 144 округу, а Котелевський р-н - до 148-го. В 2004-му округ отримав номер 148 і до нього увійшли Полтавський р-н та Октябрський р-н Полтави. Київський р-н Полтави потрапив до 147-го, а Котелевський - до 151-го. В 2010-му та 2014-му Київський р-н Полтави входив до 146 округу, Полтавський до 147-го, а Котелевський до 150-го.

На президентських виборах у частинах цього округу у 1999 році полтавці з невеликою перевагою були за Леоніда Кучму, а мешканці Котелевщини і Полтавського р-ну голосували за комуніста Петра Симоненка, у 2004 році симпатії виборців були на стороні Віктора Ющенка, у 2010 році виграла Юлія Тимошенко, а у 2014 році перемогу з результатом понад 50% виборов Петро Порошенко, друге й третє місце з суттєвим відставанням посіли Юлія Тимошенко та Олег Ляшко.

Президентські вибори (межі округу №145)

1999 рік	Леонід Кучма - 44,06%	Петро Симоненко - 47,13%
2004 рік	Віктор Ющенко - 61,43%	Віктор Янукович - 32,88%
2010 рік	Юлія Тимошенко - 54,67%	Віктор Янукович - 37,49%
2014 рік	Петро Порошенко - 54,78%	Юлія Тимошенко - 12,08%

Вперше в окрузі з такою конфігурацією парламентські вибори відбулися у 2012 році. Мер Полтави Олександр Мамай на хвилі свого карколомного успіху на місцевих виборах 2010 року (він тоді отримав 61,64% голосів виборців, а його соратники в складі партії "Совість України" вибороли більшість у Полтавській міськраді, фактично монополізувавши владу в місті) вирішив провести у Верховну Раду своїх людей. Але в 2012-му щось пішло не так. Команда Мамая у 145 окрузі виставила представника вже розкрученого місцевого громадського об'єднання "Наш дім – Полтава" Володимира Макара. Переможної тактики вирішили не змінювати: численні концертно-розважальні заходи, до яких додавалася агітація за кандидата, і обов'язково щедра роздача продуктових наборів. Але цього разу полтавці на гречку не купилися і віддали перевагу невідомому у широких політичних колах сільському голові Ковалівської сільради Полтавського району Юрію Бублику, якого висунула опозиційна тоді ВО "Свобода". За нього проголосувало 36,45% (29 974 голоси).

Парламентські вибори (межі округу №145)

1998 рік	Олександр Кулик - 18,60%	Василь Степенко- 14,88%
2002 рік	Андрій Веревський - 33,62%	Віктор Горяєв - 12,79%
2012 рік	Юрій Бублик - 36,45%	Володимир Макар - 30,31%
2014 рік	Юрій Бублик - 22,60%	Тетяна Корост - 20,34%

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №145)

1998 рік	1. Комуністична партія України 16.81% 2. Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" 15.18% 3. Народний Рух України 14.24% 4. Народна партія (Народна аграрна партія України, Аграрна партія України ) 6.58 % 5. Партія Зелених України 4.63%
2002 рік	1. Блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" 27.27% 2. Комуністична партія України 15.50% 3. Соціалістична партія України 12.01% 4. Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" 10.72% 5. Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" 7.24%
2006 рік	1. "Блок Юлії Тимошенко" 30.53% 2. Партія регіонів 17.29% 3. Блок "НАША УКРАЇНА" 14.28% 4. Соціалістична партія України 10.49% 5. Комуністична партія України 4.41%
2007 рік	1. "Блок Юлії Тимошенко" 43.64% 2. Партія регіонів 20.45% 3. Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" 15.17% 4. Комуністична партія України 5.05% 5. "Блок Литвина" 4.96%
2012 рік	1. Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" 28.40% 2. Партія регіонів 22.18% 3. Політична партія "УДАР" Віталія Кличка 19.09% 4. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" 11.91% 5. Комуністична партія України 10.94%
2014 рік	1. ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" 22.83% 2. Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" 22.65% 3. Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" 14.39% 4. Радикальна Партія Олега Ляшка 6.31% 5. Політична партія "Опозиційний блок" 5.64% 6. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" 5.46 % 7. Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" 5.38%

На парламентських виборах 2014 року головними претендентами на депутатський мандат були екс-мер Полтави Андрій Матковський, який після програшу у 2010 році Олександру Мамаю намагався повернутися у велику політику, діючий нардеп від цього округу Юрій Бублик та відома на Полтавщині керівниця агрогосподарства ТОВ "Агрофірма "Маяк" з Котелевського району та екс-очільниця Котелевської РДА Тетяна Корост.

Тетяну Корост спочатку ніхто не сприймав за серйозного конкурента. Вона хоча і має незаперечний авторитет в рідному районі, та кількості виборців на Котелевщині було явно не достатньо, щоб вплинути на загальні результати виборів. Але непогане фінансування виборчої компанії, професійна команда консультантів та агресивна рекламна політика дозволили Корост з результатом 19,64% (15 179 голосів) посісти друге місце в перегонах, відставши від переможця на менш ніж 3% (2 288 голосів).

Андрій Матковський дуже сподівався взяти реванш після розгромного програшу на виборах міського голови Олександру Мамаю. Для цього не шкодували ні коштів, ні засобів. Навіть спробував заручитися авторитетом популярної того року БПП "Солідарність", хоча у період мерства він був пов'язаний з Юлією Тимошенко і "Батьківщиною". Але мешканцям сільських районів він фактично нічого не зміг запропонувати, а полтавці ще не забули його, скажімо, не дуже вдалого мерства. Тож він отримав тільки третій результат 17,53% (13 553 голоси).

Перемогу в окрузі отримав вдруге поспіль свободівець Юрій Бублик. Різниця тільки в тому, що тепер ВО "Свобода", відігравши далеко не другорядну роль під час Революції гідності, стала провладною партією. Її представники посіли чимало посад у нових адміністраціях, що дозволило Бублику залучити додатковий ресурс. Після виборів дворічної давнини він не став змінювати тактики, і на фоні патріотичного підйому з результатом 22,6% (17 467 голосів) знову став депутатом.

Активну політичну діяльність в 145 окрузі проводить Юрій Бублик, який покинув ВО "Свободу" та став розкручувати новий політичний бренд "Брати Бублики" (Його молодший брат є головою Ковалівської сільради, однієї з найбільших в Полтавському районі). Також, ймовірно, знову спробує заскочити у вищий дивізіон української політики Андрій Матковський, для якого місце депутата міськради не відповідає амбіціям. Тим більш, що на останній сесії міськради, 24 травня, з тріском розвалилася провладна коаліція, в яку входила очолювана Матковським фракція БПП "Солідарність". В цілому, через постійну зміну меж округу і його неоднорідність прогнозувати участь, а тим більш перемогу, тут когось з політиків дуже складно. Міське населення надає перевагу одним кандидатам і партіям, сільське - зовсім іншим. Все буде залежати від явки виборців у день голосування.