Виборчий округ №146: На кого поставить Жеваго

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр виборчого округу: місто Кременчук

Опис меж виборчого округу: частина Автозаводського району (виборчі дільниці № 531040 –531085, 531099, 531100), Крюківський район міста Кременчука

Кількість виборчих дільниць - 85

Орієнтовна кількість виборців - 144 027

Місцезнаходження ОВК - м. Кременчук, вул. Гагаріна, 14 приміщення колишньої загальноосвітньої школи №14

Округ №146 охоплює Кременчук - друге місто на Полтавщині за чисельністю населення (у 2017-му тут мешкало 222 тис. людей). Але місто є індустріальним центром полтавського регіону. У ньому розташовані такі флагмани української промисловості, як Крюківський вагонобудівний завод, Сталеливарний завод, "АвтоКрАЗ", Колісний завод, Кременчуцька ТЕЦ, Кременчуцький нафтопереробний завод, АТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю". Тобто, на відміну від перважно аграрної області, Кременчук є "пролетарським" містом. Це і накладує відбиток на політичні уподобання його мешканців. Спочатку тут довго "панували" комуністи, а потім місто стало форпостом "Партії регіонів" на Полтавщині. І навіть після Революції Гідності 2014 року екс-регіонали не втратили тут своєї політичної ваги.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.

Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

Згідно з даними ЦВК, в межі 146 округу під час парламентської кампанії 2012-го та 2014 років входили частина Автозаводського району та Крюківський райони Кременчука. В 1998 році в межі 146 округу Автозаводський район Кременчука входив у повному складі. У 2002-му межі округу залишилися тими ж, але змінився номер на 147. У 2006 та 2007 роках до округу входили також Комсомольськ та Кременчуцький район, і він мав номер 144.

На президентських виборах 1999 року в межі 146 округу входив весь Кременчук. В 2004-му округ не змінив меж, але отримав номер 149. В 2010-му та 2014-му Кременчук опинився в 148 окрузі.

Президентські вибори (межі округу №146)

1999 рік	Петро Симоненко - 55,01%	Леонід Кучма - 36,49%
2004 рік	Віктор Ющенко - 53,34%	Віктор Янукович - 40,45%
2010 рік	Віктор Янукович - 31,16%	Юлія Тимошенко - 25,04%
2014 рік	Петро Порошенко - 61,32%	Юлія Тимошенко - 10,07%

У 1998 році вибори до Верховної ради зі значним відривом в окрузі виграла Комуністична партія України, і наступного, 1999-го, переконлива перемога їхнього лідера Петра Симоненка закріпила позиції партії в регіоні. По мажоритарному округу нардепом від округу вдруге став Григорій Омельченко, досвідчений політик, відомий своїми антикорупційними рзслідуваннями. На парламентських виборах 2002 року Омельченко став депутатом вже за списком УРП "Собор", що увійшла до Блоку Юлії Тимошенко. Таким чином, звільнилося місце для молодого політика, гендиректора Полтавського дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Василя Гаврилюка. А комуністи того року підтвердили свої лідерські позиції в Кременчуці. "Наша Україна" Віктора Ющенка та Виборчий блок Юлії Тимошенко посіли друге та третє місце. У 2004 році кременчужани підтримали Помаранчову революцію і віддали голоси на президентських виборах Ющенку. Віктор Янукович програв тоді, але розкол у рядах Помаранчової коаліції дозволив йому та Партії регіонів перехопити тут ініціативу. У 2006 та 2007 роках на парламентських виборах це був єдиний округ на Полтавщині, де перемогу отримали регіонали, всі інші полтавські округи надали перевагу Блоку Юлії Тимошенко. У 2010 році мегапопулярна на Полтавщині Тимошенко програла Януковичу і президентські вибори в окрузі. Втім регіонали стрімко почали втрачати популярність. Спочатку на виборах мера Кременчука перемогу отримав соратник олігарха Костянтина Жеваго Олег Бабаєв, якого підтримувала ВО "Батьківщина" Тимошенко. Він переміг регіонала і чинного міського голову Миколу Глухова, який до цього керував містом десять років. Екс-нардеп Бабаєв мав велику популярність в Кременчуці, і хоча формально після обрання мером він вийшов з партії, це, скоріш за все, допомогло "Батьківщині" перемогти в окрузі у 2012 році. Але його вбивство у 2014 році сплутало політичні розклади у Кременчуці, дозволивши "піднятися" багатьом раніше маловідомим місцевим політикм. У тому ж 2012 році вперше став нардепом директор регіонального представництва компанії "Фокстрот" в Кременчуці Юрій Шаповалов. І хоча він позицінував себе безпартійним, після обрання опинився у фракції "Партії регіонів", з якої вийшов тільки 20 лютого 2014 року. Восени 2014-го Шаповалов знову перемагає в 146 окрузі. В парламенті він спочатку перебуває у групі "Воля народу", а 24 лютого 2017 року переходить до групи "Партії "Відродження". На хвилі Революції Гідності на президентських виборах 2014 року впевнено, з результатом 61,32%, переміг Петро Порошенко, а його БПП "Солідарність" разом з союзниками "Народним Фронтом" виграли того ж року парламентські вибори.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №146)

1998 рік	1. Комуністична партія України (26.30%) 2. Партія національно-економічного розвитку України (14.10%) 3. Виборчий блок партій "Вперед, Україно!" (10.56%) 4. Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" (6.58%) 5. Народний Рух України (6.28%) 6. Партія Зелених України (5.66%)
2002 рік	1. Комуністична партія України (26.86%) 2. Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (19.16%) 3. Виборчий блок Юлії Тимошенко (7.49%) 4. Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" (6.32%) 5. Соціалістична партія України (6.19%) 6. Соціал-демократична партія України (об'єднана) (4.68%)
2006 рік	1. Партія регіонів (30.21%) 2. "Блок Юлії Тимошенко" (20.38%) 3. Блок "Наша Україна" (13.19%) 4. Соціалістична партія України (7.80%) 5. Комуністична партія України (6.23%)
2007 рік	1. Партія регіонів (36.04%) 2. Блок Юлії Тимошенко" (30.07%) 3. Блок "Наша Україна-Народна самооборона" (11.98%) 4. Комуністична партія України (6.32%) 5. "Блок Литвина" (4.62%)
2012 рік	1. Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (28.76%) 2. Партія регіонів (24.09%) 3. Політична партія "УДАР Віталія Кличка" (16.23%) 4. Комуністична партія України (15.04%) 5. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" (9.13%)
2014 рік	1. Політична партія "Народний фронт" (21.66%) 2. Партія "Блок Петра Порошенка" (21.33%) 3. Політична партія "Об'єднання "Самопоміч" (10.24%) 4. Радикальна Партія Олега Ляшка (8.76%) 5. Політична партія "Опозиційний блок" (8.28%) 6. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" (5.61%) 7. Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (5.52%)

Парламентські вибори (межі округу №146)

1998 рік	Григорій Омельченко - 29,46%	Віктор Таран (Терен) - 22,48%
2002 рік	Василь Гаврилюк - 45,52%	Сергій Веселов - 12,02%
2012 рік	Юрій Шаповалов - 34,35%	Віктор Таран - 23,46%
2014 рік	Юрій Шаповалов - 22,67%	Володимир Пилипенко - 13,14%

Щодо перспектив на майбутні вибори, то в 146 окрузі все доволі непередбачувано. У політичному спектрі Кременчука багато місцевих політиків, які мають великі амбіції. Навряд чи на наступних виборах у 146 округ прийдуть варяги. Скоріш за все наступним депутатом стане хтось із місцевої "тусовки". Однозначно, що Юрій Шаповалов, заручившись підтримкою мера Віталія Малецького, намагатиметься втретє зайти у Верховну раду. Конкуренцію йому може скласти перший заступник голови Полтавської облради Євген Холод, якого підтримує "Батьківщина". Також свої сили на вищому політичному рівні захочуть спробувати деякі депутати Кременчуцької міськради, наприклад Оксана Піддубна, Геннадій Іванян від "Опозиційного блоку", колишній віце-мер та кандидат у мери в 2015 році Віктор Калашник від БПП "Солідарність", Олександр Плескун від партії "Рідне місто". Але є людина, яка не буде брати безпосередню участь у виборах на 146 окрузі, але буде мати величезний вплив на їх перебіг. Це мільярдер, власник багатьох підприємств в Кременчуці, в тому числі і промислових гігантів, на яких працюють тисячі містян, Костянтин Жеваго. Його позиція однозначно вплине на результат як президентських, так і парламентських виборів. Також варто зазначити, що останнім часом кременчужани все більш негативно ставляться до президента Порошенка і провладних партій, а популярності набирають партії, що виникли із залишків "Партії регіонів".