Мамаєві обіцянки: Як минув черговий рік руйнування Полтавського кадетського корпусу

Минулий рік так і не став переламним у долі визначної будівлі Полтавського кадетського корпусу, однієї з унікального архітектурного ансамблю круглої площі Полтави. Обіцянки влади врятувати будівлю від руйнування так і залишилися обіцянками, які тепер перенеслись на 2018-й.

Будівля корпусу була закладена 27 червня 1835 року, а урочисте відкриття відбулося 6 грудня 1840 року. Місце для будівництва обирав російський імператор Микола І, він же дав назву - Петровський Полтавський Кадетський Корпус. Головна будівля корпусу, побудована під керівництвом архітектора М. І. Бонч-Бруєвича в стилі пізнього класицизму, мала три поверхи і була виконана в Т-подібній формі. Також вона включала в себе внутрішньодомову церкву в ім'я Святого Самсонія.

Після Жовтневого перевороту в Росії, декретом Ради Народних Комісарів від 12 лютого 1919 року Петровський Полтавський Кадетський Корпус був офіційно закритий. Невдовзі в будівлі розмістили Полтавські Радянські піхотні командні курси, а в 1938 році сюди була переведена Ярославська школа автомобільних техніків, яка в 1940 році стала Полтавським тракторним училищем. У відновленій після руйнування під час війни з Німеччиною будівлі у 1958 році розмістилося Дніпропетровське артилерійське училище, яке перейменували на Полтавське зенітне артилерійське Червонопрапорне училище (згодом – Полтавське вище зенітне ракетне командне училище).

Заклад готував висококласних фахівців для збройних сил не лише Радянського Союзу, але й для багатьох закордонних армій. Але після здобуття Україною незалежності виявилося, що така кількість військових фахівців країні не потрібна, і в 1992 році було ухвалене рішення про розформування училища. Останній випуск курсантів відбувся у 1995-му. А у 2004 році головна будівля Кадетського Корпусу була продана тодішнім очільником Полтави Анатолієм Кукобою приватному підприємству "Авна Трейдінг". Наступні мери не залишали спроб повернути історичну пам'ятку у власність міста, і ось, нарешті, у 2015 році, після багаторічних судів, ця будівля знову опинилася у комунальній власності Полтави. Відтоді щороку мер Олександр Мамай обіцяє законсервувати будівлю, оскільки вона постійно руйнується, та виставити охорону. Прозвучали ці обіцянки і напередодні 2017 року.

На початку травня працівники ЖЕО №2 задля безпеки перехожих навіть встановили металеві грати на вікна та двері Кадетського корпусу. Також комунальники прибрали напівзруйнований паркан наколо будівлі, натомість на рівні першого поверху встановили захисні екрани, щоб цегла не падала перехожим на голови.

Втім, грати комунальники встановили тільки з боку центральної вулиці Соборності, а з усіх інших сторін залишився вільний доступ для будь-кого. Це, а також відсутність обіцяної охорони, призводило до численних пожеж у історичній будівлі. Одна з них, що сталася 27 травня, була наймасштабнішою за останні роки. Фактично, вогнем була знищена вся дерев'яна стропильна конструкція даху лівого крила історичної пам'ятки. За повідомленням Управління ДСНС в Полтавській області, вогонь знищив покрівлю на площі 500 кв. м. На місці пожежі добре було видно, що причиною є не просто хуліганські дії підлітків чи безхатьків. Підпалювали навмисно саме дах для того, щоб прискорити руйнування будівлі.

Незабаром, 16 червня 2017 року, на сесії Полтавської міськради депутат від ВО "Свобода" Юліан Матвійчук вніс пропозицію розглянути питання про виділення коштів на консервацію історичної будівлі Кадетського корпусу. Але мер Полтави повідомив, що такий проект вже робиться декілька місяців, і приблизний кошторис консервації складає близько 50 млн грн. Тому Олександр Мамай запропонував зняти це питання і розглянути його на наступній сесії, коли під це будуть виділені кошти.

В той же час, з'явилося повіддомлення, що наказами Міністерства культури України історичні пам'ятки Полтави, серед яких була і будівля Полтавського кадетського корпусу, переведені з національного статусу в місцевий, що "розв'язує руки" недоброчесним інвесторам. Це обурило громадськість Полтави. Представники полтавської громадської організації "Незалежна Асоціація Архітекторів" надіслали звернення у Міністерство культури України з проханням повернути місцевим історичним пам'яткам національний статус. 27 червня представники організації зустрілися із заступником Міністра культури Тамарою Мазур. "Нам показали наказ Міністерства культури України, який зараз перебуває на погодженні. У додатку до наказу вказані пам'ятки, якими ми опікуємося. Вони внесені в реєстр як пам'ятки архітектури національного значення, не культури, не історії, а саме як об'єкти охорони пам'ятки архітектури національного значення. Тож найближчим часом цей наказ буде завізовано Прем'єр-міністром", - розповіла архітектор Ірина Особік.

Час йшов, а за Кадетський корпус братися не поспішали. Вже восени, 15 вересня, на ХХІ сесії Полтавської міськради знову підняли питання ремонту кадетського корпусу. Депутати обговорили пропозицію Олександра Шамоти про звернення до Кабміну щодо включення Кадетського корпусу, Будинку дворянського зібрання та Краєзнавчого музею до пам'яток національного значення. Рішення підтримали тільки 15 з 40 депутатів, а Олександр Мамай запевнив, що Кабмін сам розбереться у цій ситуації. Гроші на проект консервації ПКК на цій сесії так і не виділили, а мер знову відтермінував вирішення фінансування ремонтних робіт до наступної сесії.

"Для того, щоб розпочати проектні роботи, треба упорядкувати землю. Тобто жоден проектант не візьметься за роботу без упорядкування земельної ділянки. Начальник Управління земельних ресурсів Юрій Трегубов дав мені обіцянку, що до Нового року земля буде впорядкована. На новорічні свята ми виділимо цей мільйон і зробимо проект, в першу чергу даху. І я думаю навесні розпочнемо ремонтні роботи даху", – розповів на цей раз Мамай. Чому земельні питання досі не вирішені, міський голова вирішив не згадувати.

У грудні, напередодні ухвалення бюджету міста, громадськість та депутати з подивом виявили, що кошти на консервацію кадетського корпусу не передбачені у кошторисі на 2018 рік. Під час бюджетної сесії міськради 22 грудня Олександр Мамай знову почав "стару пісню про головне", буцімто для початку ремонтних робіт міська влада повинна упорядкувати земельну ділянку, розробити проект і оголосити тендер. Мер запевнив, що за результатами 2017 року у бюджеті міста буде залишок у понад 300 млн грн – частину цих коштів і можна буде направити на консервацію будівлі. Наприкінці лютого. У свою чергу, начальник земельного управління Юрій Трегубов додав, що ремонтні роботи розпочнуться не раніше вересня. Тобто терміни початку ремонтних робіт відсунули ще майже на рік.

Тим часом руйнування історичної будівлі помітно прискорилося. Через відсутність даху дощі почали заливати третій та другий поверхи, на підлозі під час морозів утворилася ковзанка.

Намокла стеля почала осипатися, а цегла зі стін падає на тротуар, загрожуючи життю та здоров'ю перехожих. Зловмисники, користуючись відсутністю охорони, розбирають залишки металевої покрівлі, видовбують труби та інші будівельні матеріали.

Хоч фахівці і стверджують, що вірогідність повного зруйнування будівлі дуже низька, погіршення її стану прогресує, і врешті решт може виявитися критичним.

Тим часом міська влада звично затягує процес консервації. Воно й не дивно: знайти інвестора на аварійну історичну будівлю дуже складно, а ось охочих стати власником земельної ділянки в самісінькому центрі Полтави вже вибудувалася довга черга. Справа залишилася за малим - знищити історичну будівлю, що мер з посіпаками успішно втілюють у життя, прикриваючись обіцянками порятунку.