Від дворової команди до Вищої ліги: Як "Дикі кабани" з Полтави підкорюють світ бейсболу

Бейсбол – командна спортивна гра, яка збирає стадіони вболівальників в понад 120-ти країнах світу. Проте аби розвинути цей вид спорту у Полтаві знадобилось чимало часу, наполегливості і праці. Захоплююча історія створення полтавської бейсбольної команди почалася ще в 1990 році: тоді засновник Wild Hogs ("Дикі кабани", англ.) Тарас Ткач побачив видовищний матч на Іграх доброї волі у Сіетлі (США) і загорівся бажанням створити команду в рідному місті. Приїхав, зібрав однодумців і одразу ж розпочав тренування. Впродовж 1991-1992 років бейсболісти-початківці грали на стадіоні 31-ї гімназії. Та згодом основний склад розпався, а засновник команди поїхав на навчання до Харкова. За декілька років Тарас Ткач повернувся до Полтави і вирішив відновити минулу мрію, адже окрім нього цю ініціативу ніхто не розвивав. Під час подорожі до Мінську юнак придбав бейсбольну біту, декілька тенісних м'ячів і взявся ходити по школах в пошуках нової молодої команди, повної наснаги до спортивних подвигів. За декілька тижнів ентузіастів так і не назбиралось, тому наставник майже втратив надію. 

На фото: Наставник полтавської бейсбольної команди Wild Hogs Тарас Ткач

Але доля наказала не опускати руки і звела хлопця з дворовими спортсменами, які грали в баскетбол в мікрорайоні Огнівка. Десятеро молодиків, які жодного разу не брали бейсбольну биту до рук, підтримали його і старанно вчили нові правила та прийоми. На домашні матчі приходили вболівальники, які теж згодом стали частиною команди.

Наставник говорить, бейсбол – суто командна гра, в якій кожна помилка може спричинити серйозні наслідки. І якщо в баскетболі чи футболі є можливість підстрахувати, то тут кожен гравець несе відповідальність за свої дії перед командою. Найскладніше у бейсболі – доступно пояснити правила, а на ділі все набагато легше. Є сталі ходи та прийоми, але на відміну від інших видів спорту тут мало комбінацій, які можна відпрацювати на тренуваннях до автоматизму. Близько 70% часу матчу активність на полі є мінімальною. Гравці подають один-одному м'яч, а пітчер (той, хто кидає) і кетчер (той, хто ловить) намагаються його відбити. Сама ж ігрова комбінація відбувається в секунди, коли гравець біжить від "дому" до першої бази.

Назва команди, як і її склад, сформувалась не з першої спроби. Бейсболісти вагались між "Дикими собаками", "Дикими псами" і "Чорними собаками". А все тому, що найвідданішим їх вболівальником і талісманом був чорний пес, який не пропускав жодного тренування, а іноді навіть пробував себе у ролі гравця. Також думали назватися "Хуліганами" або "Огнями",  на честь мікрорайону Огнівка. Рішенням більшості стали саме Wild Hogs (Дикі кабани), адже кабан символізує силу, впертість і наполегливість.

Офіційною датою свого заснування "Дикі кабани" вважають 2009 рік. Тоді наставник команди вийшов на контакт з президентом Харківської обласної Федерації бейсболу та софтболу України Олександром Оленченком і заявив, що полтавці хочуть показати себе за межами рідного міста. Навесні 2010 року "Кабани" вже їхали на свою першу гру до Сум. Тоді вони були зовсім юною дворовою командою і навіть не мали спортивної форми, грали у білих майках і чорних штанцях. Матч завершився поразкою, але Wild Hogs показали досить гарний результат, оскільки сумські "Ворони" були сильними суперниками.

Тоді Федерація бейсболу та софтболу України відзначила перспективність полтавських спортсменів і робила все, аби вони продовжували грати. Бейсболісти з Кропивниччини, які були головною командою країни, безкоштовно виділили професійне спорядження. Забезпечені всім необхідним, "Дикі кабани" поїхали на турнір до Одещини, де познайомились з досвідченою командою "Дельфінів" - організаторів "Кубку Чорного моря". Турнір, де збирались бейсболісти з різних куточків України, Білорусі та Молдови, виявився безцінним досвідом. "Кабанам" довелося пережити чимало поразок і змиритись зі званням аутсайдерів, але від того вони лише міцніли духом і врешті вирішили випробувати себе у чемпіонаті України.

Вже протягом кількох сезонів полтавські бейсболісти досить успішно виступають у девізіоні "Б" Вищої ліги, а у 2017 році вибороли третє місце в матчі плей-оф з одеситами. Один з гравців Wild Hogs Павло Журавльов розповів, що нині у самому розпалі новий сезон чемпіонату України. Полтавці вже одержали перемогу над сумською і харківською командами. В останньому матчі, який відбувся 15 червня, "Дикі кабани" приймали команду з Дніпра. У першій грі з рахунком 11:4 одержали перемогу, а другий поєдинок програли гостям з рахунком 7:10. Після гри спортсмени відправились на відпочинок, а боротьбу за звання кращих продовжать вже на наступних матчах у липні-серпні.

На фото: Гравець Wild Hogs Павло Журавльов

На початку кар'єри бейсболісти їздили по турнірах за власні кошти. Та після того, як заявили про себе на чемпіонаті України, влада звернула на них увагу. Спортсмени розповіли, що з обласного бюджету для них виділяють кошти на проїзд, харчування і проживання: "Бейсбол приносить Полтавщині так звані рейтингові бали, які нараховуються за розвиток того чи іншого виду спорту в регіоні. Це демонструє ефективність роботи спортивних організацій в області на державному рівні". 

Проте вихід на новий спортивний рівень потребує професійного екіпірування: бит, м'ячів, ловушок. Таке задоволення коштує чимало і продається лише за кордоном, тож "Дикі кабани" почали шукати підтримки серед підприємців. Тривалий час їх пропозицію ігнорували, але у 2019-му з'явився спонсор, який вже співпрацює з командою.

Девіз Wild Hogs: "This is a good day to win" (Гарний день, аби перемогти). Команда вже має вболівальників, які підтримують їх на матчах. У теплу пору року бейсболісти тренуються на великому майданчику поблизу мікрорайону Левада, який між собою називають Levada 2 BallPark, а як стає морозно – переселяються до спортивних зал. Стати одним з "Диких кабанів" досить просто, спортсмени радо приймають новачків і розглядають всі кандидатури, не залежно від віку чи фізичної форми. Головне – бажання і витривалість, оскільки іноді матчі затягуються на години, або й цілий день. 

ФОТО, ВІДЕО/ Ангеліна Тихоненко