Чому Краматорськ відмовився від Світового банку, залишивши іржавіти водоканал

Краматорські депутати остаточно припинили співпрацю зі Світовим банком, але альтернативи не знайшли

Андрій Романенко
Журналіст регіональної редакції Depo.Донбас
Чому Краматорськ відмовився від Світовог…

Краматорська міська рада поставила крапку у стосунках між комунальним підприємством "Краматорський водоканал" і Світовим банком. Водоканалу заборонено брати кредит у сумі 5,25 млн євро на модернізацію насосних і очисних станцій. Натомість ніякої альтернативи депутати не знайшли - водопостачальне господарство іржавітиме й надалі.

Depo.Донбас спробував з'ясувати, що краматорським чиновникам не сподобалося в європейських грошах, чому депутат Верховної Ради Ірина Геращенко розкритикувала небажання Краматорська співпрацювати з Світовим банком та чому в інших містах-позичальниках подібний кредит закінчився тюремними строками.

У Краматорську ця історія розпочалася ще 10 років тому. Саме в липні 2007 року міська рада ухвалила рішення про надання згоди водоканалу на участь у програмі "Розвиток міської інфраструктури в Україні за рахунок спеціальної інвестиційної позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку – Світового банку".

В той час міським головою був Генадій Костюков, Станіслав Захаров – його заступником з питань житлово-комунального господарства, а Олександр Роганов – очолював комунальне підприємство "Краматорський водоканал". Всі вони були не лише активними лобістами участі у цьому проекті, а й тісно пов'язані з впливовим членом "Партії регіонів" та керівником області Анатолієм Близнюком. Але того року увійти до переліку міст, які отримали першу хвилю кредитів, Краматорськ не зміг.

Пізніше, у 2010-му, ця ж група керівників здала водоканал в оренду російському інвестору. Проте вже за два роки інвестор звинуватив Роганова у фінансових зловживаннях та звільнив його.

Відразу після цього інвестори-орендатори перестали влаштовувати міське керівництво, і через суди їх "видавили" з водоканалу. Опікувався цим вже новий профільний заступник мера Андрій Безсонний – знову ж таки, пов'язаний з тоді вже з міністром житлово-комунального господарства Близнюком.

Тема кредиту Світового банку ще раз повстала вже у 2013 році. Профільний департамент міністерства ЖКГ в ті часи очолював колишній краматорчанин Станіслав Захаров. Вплинуло це, чи ні, але у другу хвилю проекту "Розвиток міської інфраструктури" Краматорський водоканал потрапив.

Дорогий чи дешевий кредит

В грудні 2014 року було підписано угоду між водоканалом, міською радою, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та міністерствами регіонального розвитку та фінансів. Згідно з цим договором, водоканал отримує кредит у розмірі 5,25 мільйонів доларів. Ставка по цьому запозиченню становить до 3%, а виплати розбиті до 2031 року приблизно по 400 тисяч доларів на рік.

Але при більш ретельному вивченні умов цей кредит перестає здаватися таким вже привабливим. По-перше, 3% річних за світовими вимірами - зовсім не пільгова, а цілком приваблива комерційна вставка для запозичення. В світі можна знайти кредити і під десяті долі відсотка. Крім того, не варто забувати, що в Україні існують суттєві валютні ризики. Наприклад, на час укладання угоди офіційний курс долара становив 15,29 гривен за долар, а зараз він вже сягнув майже 27 гривен. Тож пільговий кредит водоканалу у гривневому вимірі щороку збільшувався майже на 30%.

Крім того, згідно з договором, жодного захисту місто від курсової різниці не має. Але в документі є пункт, згідно з яким Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, зобов'язується невідкладно встановлювати тариф на водопостачання, який забезпечить рівень рентабельності, достатній для сплати як тіла кредиту, так й відсотків. Також у договорі прописані механізми примусового стягнення заборгованості не лише з підприємства, а й з міського бюджету у разі неплатоспроможності водоканалу.

З урахування цих обставин, цей кредит неможливо назвати не лише інвестицією, а й навіть пільговою позикою. В цьому переконані депутати міської ради, які виступали проти продовження співпраці зі Світовим банком. "За 6 місяців цього року водоканал вже показав збиток на рівні 7,5 мільйонів гривень, які ми маємо компенсувати з міського бюджету. До цієї суми слід буде додати майже 11 мільйонів щорічних платежів по кредиту. Чи може підприємство, якому щороку необхідно майже 25 мільйонів додаткових вливань, дозволити собі недешевий кредит?" – наголосив керівник депутатської комісії з питань житлово-комунального господарства Володимир Бондаренко.

Гучне розлучення

Згідно з рішенням депутатів, водоканалу заборонено збільшувати заборгованість в рамках кредитної лінії, а також треба домогтися внесення змін до угоди, згідно з якими сума кредиту буде зафіксована на рівні приблизно 350 тисяч доларів. Саме стільки водоканал вже витратив на придбання нової техніки.

Цікаво, що ухвалювала це рішення лише одна фракція ради, що має більшість – "Об'єднаний Краматорськ". Представники "Нашого Краю", Партії пенсіонерів та Блоку Петра Порошенка засідання проігнорували.

Справа в тому, що депутати цих фракцій були проти припинення стосунків між комунальним підприємством та міжнародним фінансовим інститутом. А спроби їх припинити почалися ще на початку цього року, коли міська рада призупинила своє рішення про надання згоди на участь у цьому кредиті. Після цього наприкінці літа спалахнув скандал учасником якого стала навіть народній депутат від БПП Ірина Геращенко.

На своїх сторінці у соціальній мережі вона розмістила гнівний пост щодо небажання Краматорська укладати договір з словенським підрядником, який вже виграв тендер і готовий освоювати кредитні гроші. "Бачте, місцеві депутати дуже переживають, що курс гривні може змінитися, і через курсову різницю виникнуть якесь фінансове навантаження на місцевий бюджет. До міськради звернувся віце-прем'єр Геннадій Зубко з офіційним листом, що ніяких подібних ризиків перед місцевим бюджетом не існує в природі, що якщо виникнуть ризики, то це буде питання держбюджету. Але місцева влада - "у відмові"... і відмовляється сама ініціативно написати листа у Мінфін зі своїми " тривогами", мовляв, нехай Київ сам нам пише, як він бачить цю ситуацію. Наші іноземні партнери шоковані. Вони знають про проблеми з водопостачанням і інфраструктурою в регіоні, і в них складається враження, що іноді європейці більше переймаються проблемами Донбасу, аніж регіональна Донецька влада (регіональна не лише географічно, а й історично - часто в міськрадах правлять бал колишні регіонали)", - наголосила депутатка.

Крім того, Геращенко звинуватила міську владу у тому, що вона керує за принципом "чим гірше, тим краще" та побачила за цією позицією руку місцевого бізнесмена та володаря найбільшого міського підприємства Георгія Скударя. Не обійшлося і без натяків на можливі відкати, які "словенські компанії не дають".

"Деталі цієї ганьби ви будете пояснювати не мені, бо я мешкаю у Києві, а жителям міста: чому в них іржаві труби, чому комусь вигідніше їх безкінечно ремонтувати, а не провести реконструкцію. Чому місцева влада подавала цей проект, а тепер відмовляється від нього й виставляє нові умови. Чому лист-роз'яснення віце- прем'єра для великорозумних депутатів міськради - не лист. Чому, як є питання гарантій, міськрада не спромоглася направити офіційного листа - запит на посольство чи на Мінфін. Це краматорська влада подавала проект, не сам же Світовий банк його вигадав. А тепер краматорській владі проект чомусь не потрібен", - емоційне відповіла депутат.

Втім, насправді історія з цим кредитом значно довша і складніша.

Ефект чи примара

Якщо уважно прочитати виступи прихильників кредиту, то можна зробити висновок, що завдяки цьому займу місто мало значно підвищити якість водопостачання і майже позбавитися втрат води у мережах, які лише офіційно перевищують 50%. Цю позицію відстоює і Геращенко. Але документи кажуть геть про інше.

Головний обсяг кредитних коштів мав піти на закупівлю різноманітного обладнання для насосних станцій, яке і виробляє словенська фірма, згадана Геращенко. На це мало піти приблизно 80% кредиту. Безпосередньо на заміну мереж планували витратити приблизно 7%.

Ще 10% мало піти на закупівлю різноманітної техніки. До речі, лише цей пункт був виконаний, і минулого року водоканал закупив машин та екскаваторів приблизно на 350 тисяч доларів. Ця техніка так сподобалася очільнику міста Андрію Панкову, що він навіть порівняв кабіну екскаватора з салоном особистого BMW.

Звісна річ, встановлення нового обладнання мало скоротити витрати підприємства на електрику і принести певний економічний результат. Але значно вплинути на обсяги втрат в мережах, якість та собівартість послуг заходи, на які брався кредит, не могли. Більше того, цього планувалося з самого початку.

Перед запуском проекту міжнародні фахівці розробили техніко-економічне обґрунтування проекту, в якому прямо говориться, що його реалізація не призведе до зменшення собівартості, а лише покращить стан обладнання на підприємстві. Тож з самого початку проекту передбачалося, що за кредит повною мірою будуть розраховуватися споживачі за рахунок тарифів.

Корупційні натяки

У цього кредиту є й це один нюанс, про який не надто люблять пригадувати його прихильники. Провадження першої черги кредитування не стало історією успіху й встигла за цей час обрости гучними корупційними скандалами. Наприклад, сусідній з Краматорськом Слов'янськ увійшов саме до першої хвилі кредитування за вищезгаданою програмою. Зараз тамтешній водоканал у жахливому фінансовому стані і самостійно виплачує позику з усіма валютними ризиками.

Крім того, до цього часу навколо цього проекту триває корупційний скандал, в центрі якого підприємство "Євротехнології", яке привласнило частину грошей під час закупівлі обладнання. Цікаво, що за повідомленням Краматорського водоканалу, цей постачальник теж був серед потенційних підрядників.

Що далі

Краматорська міськрада, відмовившись від начебто невигідного кредиту, не запропонувала жодної альтернативи, як привести водопостачальне господарство до ладу.

Вже кілька десятків років перед містом стоїть проблема водоканалу з величезними втратами води та її жахливою якістю. Всі добре розуміють, що підприємству необхідні інвестиції та модернізація, але де взяти на це гроші, ніхто з влади не розуміє. Звісна річ, по кілька мільйонів на рік виділяє міський бюджет, чимось допомагають різноманітні донори, але кардинально ситуації це не змінює - це просто латання дірок. Місто перебрало вже майже всі варіанти, але депутати чогось лякались і постійно включали задній хід.

Примітно, що за кредит та проти нього, за вищеописану оренду водоканалу і за повернення його у міську власність голосували майже одні й ті ж самі депутати, бо більша частина краматорської міської ради не змінюється вже багато років.

Гарним варіантом було б включення масштабної реконструкції системи водоканалу до переліку інфраструктурних проектів, які зараз реалізуються в області. Але замість цього місто подало на фінансування інше: стадіон, басейн та ковзанку. І поки купка людей граються у гру "подобається – не подобається", краматорчани питимуть технічну воду та платитимуть за це шалені гроші.

Всі новини Донбасу сьогодні читайте на Depo.Донбас

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme