Як врятувати людину від останнього кроку

Після трагедії, що сталася в Полтаві минулого тижня і мала чимале відлуння у інформаційному просторі, журналісти Depo.Полтава звернулися до фахівців з питанням, чим можна допомогти людині у складній життєвій ситуації, аби вберегти її від фатального кроку.

Що таке депресія, як її відрізнити від поганого настрою і куди звертатися, щоб позбутися цього важкого емоційного стану, розповіла практичний психолог, керівник психологічної служби Полтавської обласної психіатричної клінічної лікарні імені Мальцева Наталія Супруненко.

Як роздивитися невидиме

Поганий настрій є одним з найнеприємніших емоційних станів і часто виникає в різних життєвих ситуаціях, як один з важливих симптомів порушення психіки. Якщо ми не відвідали психіатра або не були на консультації у психолога, чи не говоримо про клінічний діагноз, поняття "депресія" має включати в себе просто зміну нашого настрою.

Займатися психодіагностикою не припустимо. Зараз ми говоримо про депресію, як про змінений настрій, який може при ігноруванні з боку самої людини і з боку оточуючих, привести до суїцидальних думок.

У нашому житті багато складних ситуацій, ситуацій, які вимагають від нас великої напруги і спричиняють стреси. Залежно від величини стресового впливу на нас, як на особистість, ми підключаємо внутрішні ресурси, завдяки яким наша психіка починає з цим боротися.

Якщо говорити про змінені настрої, вони, як правило, помітні для оточуючих. Це і соматичні захворювання, втрати, інтимні проблеми, смерть близької людини. Людина в такому стані стає сумна і похмура, вона втрачає смак до життя. Оточуючим стає це помітно. Якщо такі зміни незначні, людина може продовжувати свою трудову діяльність, зустрічатися з друзями, але це приносить менше задоволень. При погіршенні стану, може втрачатися будь-яка активність, людина може навіть не вставати з ліжка, навіть не ходити на роботу. Це важливі фактор діагностики.

Коли є суїцидальні думки, напередодні суїцидальної спроби людина може стати абсолютно спокійною, починає дарувати свої речі друзям, в соцмережах писати якісь фрази про сенс життя, дзвонити своїм старим друзям, просити вибачення. Це може стати сигналом, особливо для близьких людей, які за людиною спостерігали. І якщо людина сама не звернувся до психолога, я рекомендую: не займаєтеся не фаховими способами допомоги, порекомендуйте звернутися до фахівця. Це перше, що потрібно зробити.

Ні в якому разі не можна ставити на людину клеймо. Можливо, поділитися історією, що у вас в житті була схожа ситуація, і ви самі би хотіли, але не наважився. Телефони довіри, теж дуже хороший сучасний спосіб з гострим болем.

Не тягнути до "червоної зони"

Може бути, що людина, якій потрібна допомога фахівця, відмовиться. Це часто буває. У такому випадку не можна тиснути, не в якому разі не можна ображатися, що наша допомога не була прийнята. Треба повідомити фахівця про те, що є такий член сім'ї або член колективу. Спеціаліст підкаже, як діяти далі або ж навчить, як далі жити з такою людиною, на що потрібно звертати увагу. І коли настане так звана "червона зона", коли без зволікання потрібно викликати "швидку". Це допомога може бути дієвою і правильною.

Люди дуже часто перебільшують свої можливості і свої сили з надання допомоги нашим близьким, тому що часто не володіють знаннями надання першої психологічної допомоги. Дуже часто не можуть визначити, коли потрібна допомога і в якій формі вона повинна проявлятися. Порада "візьми себе в руки", або вказівка людині на його неспроможність, або навіть фраза "все буде добре" може бути убивчою і стати останньою краплею. Щасливі обличчя і усмішки інших людей можуть здаватися знущанням. Людині в такому стані здається, що оточуючі не здатні відчути її стану і не розуміють, як їй погано. І тільки професіонал - лікар психіатр, психолог, психотерапевт може при першій зустрічі дати людині це розуміння, стати тим рятівним кругом, який може витягнути його з цього стану.

Люди досі соромляться звертатися до психологів і психіатрів –  більшість, якщо не всі, хто не стикався з психіатрією. Але не варто цього боятися. Психіатрична лікарня - це звичайна лікарня, де знаходяться звичайні люди, які вирішують свої специфічні завдання з налагодження свого психічного здоров'я. Це не є ганебним, це є можливість стати повноцінним членом суспільства, людиною, яка вбирає традиції всього цивілізованого світу, де вже давно не нехтують своїм психічним здоров'ям, а приділяють йому увагу, як і фізичному здоров'ю. А якщо ми говоримо про анонімність, про можливість анонімного звернення, то незабаром в нашій лікарні відкривається Центр психічного здоров'я, де буде можливість звернутися людині без історії хвороби, анонімно. Це буде безкоштовна послуга.

Про групи ризику

Що стосується сучасної ситуації - потрібно звертати увагу на військових, які були в зоні АТО, людей які понесли втрату майна, роботу, статус. Також у групі ризику: самотні чоловіки, які не мають близьких друзів, старше 40 років, люди залежні від психоактивних речовин, люди, які перенесли велику втрату, люди котрі потрапили в складні життєві обставини (бойові дії, катастрофа, аварії, нападу, згвалтування), люди похилого віку, що мають соматичні захворювання.

Ми всі повинні розуміти, що це все поруч. Але негативна емоція, як і позитивна, повинна бути в нашому житті і ми повинні знати, що негативні емоції можна контролювати. Є спеціальні техніки, в разі, коли самому собі потрібно надавати самодопомогу. Тому що може поруч не опинитися не тільки психолога, нікого поруч може не бути. Тому якщо промайнула думка про суїцид, якщо раптом такий відчай, що ми повинні зробити в першу чергу? Ми повинні згадати: у мене є життя, що мене радує, хто мене радує, кого я люблю, і подумати про те, якого болю я можу завдати всім цим людям.

Знання проблематики знижує рівень тривоги, а коли ми починаємо в цьому розбиратися, починаємо розуміти, що не так це все і страшно і не так тривожно, що потрібно звертатися я до фахівців і весь страх пройде.

Звичайно, коли в нашому житті трапляються просто неприємності, в такому випадку можливі наші жарти, наші дружні обійми, вони "працюють" і їх не можна недооцінювати.