Хто у Полтаві "Вектор", "Аристократ", а то й "Король" з колоди Порошенка

Психолог-практик Ірина Гальчинська на прохання Depo.Полтава проаналізувала моделі поведінки губернатора Полтавської області Валерія Головка, мера Полтави Олександра Мамая та голови облради Олександра Біленького, виходячи з дат їхнього народження та психологічних моделей поведінки.

За її словами, оточення, досвід, дитячі роки та темперамент суттєво впливають на поведінку людини. Однак в житті кожного є й те, що закладається з самого народження - точніше, з його дати. І саме дата народження є ключем до психологічної моделі поведінки людини, до її життєвого амплуа.

На даний момент можна виділити сім моделей поведінки - сім амплуа, яким психолог-письменник та автор методики "структурного гороскопу" Григорій Кваша після тривалих досліджень дав наступні назви: Король, Аристократ, Вождь, Лицар, Професор, Джокер та Вектор.

Згадані психологічні амплуа складаються, виходячи з накладання року народження за китайським календарем на знак Зодіаку. Звучить дивно, але, як переконує Гальчинська, методика працює та дозволяє враховувати особливості особи незгірш, ніж безпосередні психологічні тести.

У кожному колективі має бути той, хто йде проти планомірності, сенсу, чи навіть проти логіки. Його призначення - крутити, каламутити, плутати, бути вічним джерелом смути. Для чого? Так нудно ж, та й не знайти нам ніколи істини без таких відчайдушних опонентів, як Вектор.

Саме Вектором за амплуа, виходячи з поєднання року Змії із Стрільцем, є голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Анатолійович Головко, який народився 14 грудня 1965 року.

Допоки Вектор рветься до кар'єрних висот, з ним неймовірно важко впоратися. Іноді навіть легше поступитися дорогою. Досягнувши наміченої цілі, Вектор дещо заспокоюється і поводиться досить адекватно, захищаючи своїх і воюючи з чужими. При цьому, оскільки на відміну від інших амплуа, у Вектора остаточно зруйнований баланс стихій і повністю відсутня рівновага, методи керівництва Вектора прийнятні не для всіх. Його підлеглим майже завжди доводиться миритися із своєрідністю шефа. Однак тут нічого не вдієш: Вектор має, більше того, просто зобов'язаний бути неврівноваженим. Мова, звісно, йде про образ, імідж людини.

Неврівноваженість Вектора повинна відчуватися в кожному погляді, кожному жесті, у словах, очах і вчинках. Він має бути наче голий провід під напругою, машина з висікання іскор. Водночас це не нервовість, це щось на кшталт вічної спраги руху, спраги суєти. Вектор більш ніж далекий від неврастенії, і нерви у нього наче сталеві канати.

Хтось покликаний у світ для встановлення і народження гармонії і порядку, а хтось - (звичайно ж, це Вектор) покликаний знищувати зайвий порядок. У цьому сенсі Вектор - ідеальна машина з виробництва хаосу, апарат зі створення ряду випадкових чисел. Головне завдання Вектора - непокоїтися самому і заражати своїм занепокоєнням інших. При цьому занепокоєння має бути безпричинним, як би ні з чого.

Багато хто з Векторів не може довго сидіти на місці, постійно підхоплюються, кудись біжать. В очах Вектора чи то голки, чи то іскри. Неспокій - це лише невеличкий штрих, тип вібрації, реальність образу цим тремтінням не створити. Потрібні дії.

Найпростіший варіант образу, який може обрати Вектор - це роль втіленої спокуси для протилежної статі. Поведінка, при якій відразу виникає думка про флірт, залицяння, причому досить агресивного роду. Слова, жести, погляди мають без жодної попередньої підготовки буквально пронизувати наскрізь. Люди звичайні, врівноважені знають, як важко підтримувати себе в такому агресивному настрої постійно. Вектор здатен грати роль фатального спокусника багато років і навіть десятиліть. При цьому в шлюбі з Вектором відбувається дивна метаморфоза. Всупереч своїй репутації, Вектор перетворюється на прекрасного сім'янина, стає "шлюбним" доктором, магічним шляхом осягає сутність свого шлюбу і поводиться в ньому так, щоб зміцнити шлюб.

Інший рід авантюрного поведінки, яку може обрати Вектор, - це скандальність, чвари та інтриганство. Всі ці якості давним-давно затавровані людством, але якось не видно, щоб вони пішли на спад. Можливо, тому, що вони потрібні? Вони не дають людям спати, заводять їх, будять. В музиці, моді і літературі багато що тримається на епатажі, і майже завжди це - сліди діяльності Векторів.

У будь-якій сфері діяльності Вектору важливо заграти на повну силу свого темпераменту, хвацько, потужно. Тут прекрасно стане в нагоді телебачення, яке, за великим рахунком, перенасичене Векторами. Більше того, у кривому дзеркалі телебачення саме Вектори, а не Аристократи більш привабливі.

Вектору категорично не можна бути пісним, планомірним і раціональним, виглядати банально, відмовчуватися, відсиджуватися, прикидатися таким як усі. Вектори ж не просто люди, вони виключення з ряду людей.

Вектору категорично не рекомендується сумніватися у своєму праві на авантюризм і агресивність. Будь-які сумніви, моральні муки з приводу правильності такої поведінки відразу позбавляють Вектора його магічної сили.

І ще, звичайно ж, лексикон. Вектор має безмежно розширювати свій лексикон, не уникаючи ненормативну лексику. Не соромився ж у виборі слів Вектор - Олександр Пушкін (Коза, Близнюки). Також відомі Вектори: англійський політик, філософ і есеїст Френсіс Бекон (Півень, Водолій), італійський художник, вчений, винахідник Леонардо да Вінчі (Мавпа, Овен), італійський поет Франческо Петрарка (Дракон, Рак), італійський поет доби Відродження, письменник і політик Данте Аліг'єрі (Бик, Близнюки), британський письменник, поет, історик, адвокат Вальтер Скотт (Кіт, Лев), шотландський письменник, відомий насамперед своїми творами про Шерлока Холмса Артур Конан Дойл (Коза, Близнюки).

Загалом Вектору вкрай небажано йти у ті сфери, ті місця, де панують порядок і гармонія, де немає боротьби. Там Вектору кар’єри не зробити. Громадська активність Векторів має бути ні на крихту менша, ніж у Аристократа, але при цьому треба боротися не за звання найбілішого та найбільш пухнастого, а, навпаки, за звання найчорнішого та найбільш кудлатого. Нехай бояться, тоді, проклавши собі дорогу нагору, можна здійснювати благо.

Міський голова Полтави Олександр Федорович Мамай, який народився 11 червня 1968 року, виходячи з поєднання року Мавпи з Близнюками, є за амплуа Аристократом. Прагнення Аристократа-керівника сподобатися абсолютно всім може зіграти з ним злий жарт. Адже владоможцю іноді доводиться вдаватися до непопулярних заходів. Крім того, Аристократ отримує занадто великі аванси, які треба відпрацьовувати.

Одним з найвідоміших Аристократів за амплуа був Наполеон Бонапарт (Бик, Лев). Також до когорти Аристократів належать колишні президенти США Білл Клінтон (Собака, Лев) та Джон Кеннеді (Змія, Близнюки), всесвітньо знамениті художники Рафаель (Кіт, Овен), Рембрандт (Кінь, Рак), винахідник Томас Едісон (Коза, Водолій), перший фізик-теоретик Ісаак Ньютон (Кінь, Козеріг), основоположник практичної космонавтики Сергій Корольов (Кінь, Козеріг).

Якщо Аристократ - керівник, то він повинен мати заступника-цербера, який би компенсував доброзичливість занадто м'якого начальника. За своїм амплуа Аристократ має прагнути стати загальним улюбленцем, найкрасивішим, найелегантнішим, людиною, приємною у всьому. Але головне – людиною поза підозрою, з бездоганним моральним авторитетом.

Аристократу, на відміну від Професора за амплуа, не треба зображати з себе великого розумника. Йому суттєво важливіше здаватися чесним, благородним і в міру наївним. Не треба торохтіти без зупинки, краще красиво мовчати або говорити коротко, лаконічно та афористично. Довгі та безглузді розмови - справа явно не благородна, особливо розмови серйозні, що зачіпають емоційну сферу.

Аристократ надто швидко "закипає" і в киплячому вигляді миттєво втрачає всю свою привабливість. Тому краще на всі випадки життя мати якісь заздалегідь заготовлені звичні слова, а головне - інтонації. У Аристократа інтонація важить більше, ніж саме слово.

Аристократ несе в життя не лише красу, але й емоційну насиченість. Він повинен вміти радіти, якщо йому дарують подарунок, уміти веселитися, якщо його веселять. Якщо ж Аристократа образили, то він має дуже вірогідно образитися. Так, щоб його відразу захотілося пожаліти. Почуття жалю та співчуття Аристократ повинен викликати постійно. Само собою, тут мова йде про гру, але про гру дуже щиру, що виходить з самої глибини душі.

Категорично не можна ні з ким і ніколи ворогувати. Якщо вже зовсім несила терпіти, то краще спалахнути, нагримати, головне, не ворогувати постійно. А тому жодних довгих образ, жодної помсти. З усіма мають бути рівні, приятельські стосунки. Наявність ворогів вкрай згубна для Аристократа, він тане, коли його не люблять.

Аристократу за амплуа не варто примикати до жодної з ворогуючих груп, не треба здійснювати подвиги в ім'я дружби, треба всього лише з усіма мати приємні необтяжливі стосунки. Абсолютна доброзичливість до всіх - єдиний шлях збереження власного здоров'я. А ось піклуватися про інших Аристократу треба в міру. Піклуватися мають про нього. Адже це Аристократ - центр всесвіту.

Єдине з семи амплуа, в якому урівноважені всі можливі стихії, є амплуа Короля. Хоча нерідко в його крові нуртує амплуа Джокера, що виражається у нелюбові до авторитетних людей і у пристрасті час від часу жартувати коли над підлеглими, а коли і над оточуючими.

Щойно обраний Голова Полтавської обласної ради VII скликання Олександр Юрійович Біленький, який святкував свій день народження 3 червня 1974 року, виходячи із поєднання року Тигра з Близнюками, є Королем. Це амплуа містить амбіції, але не передбачає боротьби за владу і шаленого кар'єризму. Більше того, Короля ще доводиться довго й нудно умовляти прийняти правління. Адже Король має володарювати, базуючись на безмежно розширеному авторитеті, і лише у виняткових випадках урядувати. Говорячи про владу Королів, суттєво частіше кажуть про їх духовну владу, ніж про політичну. Король не схильний триматися за владу, та, зрештою, їй нічого особливо і не загрожує.

Сам факт існування Короля дарує людям спокій і впевненість, дає мудрість і розуміння сенсу життя. Звучить дещо пишномовно, але як є. Яскраві кар'єри Королів зробили Джон Янг (Терези, Кінь) у космонавтиці, Сергій Ейзенштейн (Водолій, Собака) у світі кіно, Рудольф Абель (Рак, Кіт) у світі розвідки. Король міг би стати переконливим оратором чи хорошим вченим.

Єдине, що треба завчасно продумувати, розпочинаючи роботу з Королем - це механізм його "активації". Король добре себе почуває там, де важливі універсальний підхід, панорамне мислення та погляд на справу згори, звідки далеко видно. Тобто йдеться про сфери, в яких переплітаються найрізноманітніші інтереси та стихії.

Платою за універсалізм Короля є необхідність максимально досконало засвоїти і поєднати в собі всі амплуа, за винятком Вектора, так, щоб жодне з них не мало переваг над іншими. І звісно, на підготовку такого насиченого образу потрібен час. До того ж, у долі Короля майже завжди є обставини, які гальмують кар'єру та не дозволяють їй реалізуватися занадто швидко. За таких обставин, як казав Володимир Висоцький, "людину потрібно вчасно, в якийсь певний момент підхопити, підтримати". На щастя, така людина, яка підштовхує неквапливого Короля, як правило, завжди опиняється поруч з ним.

Кредо: "Все або нічого" змушує Короля на час підготовки королівського образу ховатися у натовпі. Для цього він створює захисний образ людини-невидимки, міміка, жести, зовнішній вигляд якої настільки гармонійні і спокійні, що погляд перехожого ковзає уздовж Короля і не затримується на жодній деталі. Перебуваючи певний час у вимушеному самітництві, хай і у натовпі, так чи інакше виковується скромність Короля. При цьому йому вдається не заробити комплекс неповноцінності, і він не прагне до самоствердження в жодному напрямку.

Набута скромність і неможливість швидкої кар'єри роблять Короля настільки інертним, що він нерідко йде у тривалий кар'єрний резерв. І згодом треба докладати титанічні зусилля, щоб закликати Короля на царство.

Для Короля майже немає заборон, але йому категорично протипоказаний образ спокусника і авантюриста. Король не має права бути метушливим, нервувати та шукати дружби з ким завгодно. В його амплуа приховується дивовижна гармонія. Властиві гідність і благородство, заворожливий, гіпнотичний дар впливу на людей. Народ міг би його любити, але тут є один важливий момент: жодного панібратства і жодної брутальності. Король одночасно і простий, і недосяжний, і лише тоді він справді Король.

Реальний відрив від маси народжує в Королі те, чого не досягнеш жодними технічними прийомами – надзвичайну внутрішню гідність, гордість і великодушність. При цьому йому немає потреби демонструвати цю гордість чи вишуканість манер, не треба хизуватися розумом, кричати чи приймати пози, варто трішечки посміхнутися і увійти до зали. І всі схилять перед Королем голови - тому що гордість перетворилася на велич.

Що стосується службової піраміди, яка враховує особливості психологічної сумісності і при потребі формується під одну особу, то у тріумвіраті Валерій Головко (Стрілець, Змія, Вектор) - Олександр Біленький (Близнюки, Тигр, Король) - Олександр Мамай (Близнюки, Мавпа, Аристократ) найкомфортніше себе почуває голова облради. Адже Олександр Федорович для нього - Соратник за службовою пірамідою, а Валерій Анатолійович – Підлеглий. Виходячи із службової піраміди, чим більше Підлеглих, тим краще.

Для Олександра Мамая голова облради - також Соратник, а губернатор - Векторний Господар. Векторні Господарі, як зрештою, і Векторні Слуги, - ланки у службовій піраміді вкрай непередбачувані, тому їх повинно бути небагато. Особливо небезпечно для керівника мати Векторного Господаря в колективі. Умисно чи мимоволі він підриватиме авторитет першої фігури. Захоплюватися Векторними Слугами особливо також не варто, хоча вони й особливо потрібні, коли справа "горить" і вимагає швидкого обміну інформацією.

Для Валерія Головка мер, за службовою пірамідою, - саме такий Векторний Слуга, а голова облради - Радник. Чим корисні Радники? Авторитет керівника вони підтримувати навряд чи будуть, а порадити щось корисне цілком можуть.