Округ №144: Чи зможе соціаліст Кива вибити з Полтави соціал-демократа Капліна

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Центр виборчого округу: місто Полтава, Октябрський район

Опис меж виборчого округу: Октябрський та Ленінський райони міста Полтави

Кількість виборчих дільниць - 85

Орієнтовна кількість виборців - 150 038

Місцезнаходження ОВК - приміщення Октябрської районної у місті Полтаві ради

144 округ охоплює два з трьох районів Полтави. Октябрський район є центральним, у ньому розташовані майже всі адміністративні установи, вищі навчальні заклади, потужні промислові підприємства. Хоча потужними вони були за радянських часів, а зараз на місці багатьох з них або руїни, або торговельно-розважальні центри. Також до складу Октябрського району входять великі спальні мікрорайони Алмазний, Сади-1, Сади-2, Огнівка. Ленінський же район значно відстає по кількості промислових підприємств і є переважно "спальним". Його собливістю є те, що окрім двох мікрорайонів з багатоповерховою забудовою (Поділ і Левада), він складається з кількох достатньо віддалених від центру міста селищ: Дублянщина, Вакуленці, Крутий Берег та інші.

Довідка: На президентських виборах територіально Україна поділена на 225 округів, кількість яких у регіонах є практично сталою. На парламентських виборах кількість і межі округів постійно зазнавали змін залежно від прийнятої системи виборів та політичної кон'юнктури.

Вибори 1994 року відбувалися за мажоритарною системою у два тури. Внаслідок недосконалості закону окремі округи так і не отримали своїх представників у парламенті протягом усієї його каденції. Законодавчу колізію депутати виправили, увівши для виборів 1998 року змішану систему і прибравши сумнівні норми для мажоритарників. На виборах 2002 року, які так само відбувалися за змішаною системою, обриси мажоритарних округів набули вигляду більш менш відповідного до реального територіального поділу. Вибори 2006-го і дочасні 2007-го пройшли за пропорційною системою, виборчих округів в регіонах стало менше. Повернення до змішаної виборчої системи відбулося після чергової зміни законодавства у 2012 році.

Згідно з даними ЦВК, в межі 144 округу під час парламентської кампанії 2012-го та 2014 років входили Октябрський та Ленінський райони Полтави. В 1998 році в межі 144 округу входив і Київський р-н Полтави, натомість частина Октябрського р-ну потрапила до 145 округу. У 2002-му межі округу залишилися тими ж, але змінився номер на 145. У 2006 та 2007 роках до округу також входив Київський район Полтави і він мав номер 142.

На президентських виборах 1999 року в межі 144 округу входив також Київський р-н Полтави, натомість частина Октябрського р-ну потрапила до 145 округу. В 2004-му округ не змінив меж, але отримав номер 147. В 2010-му та 2014-му Ленінський р-н входив до 146 округу, а Октябрський до 147-го.

У Полтаві виборці майже завжди голосували за опозиційні партії. Втім є і виключення. Так, на президентських виборах 1999 року перемогу тут отримав діючий президент України Леонід Кучма, тоді як в цілому по області зі значною перевагою виграв комуніст Петро Симоненко. Пояснення цьому слід шукати у підтримці Кучми тодішнім мером Полтави Анатолієм Кукобою, який серед полтавців мав беззаперечний авторитет (Кукоба п'ять разів поспіль обирався на посаду міського голови). Але у 2004 році навіть підтримка Кукоби не допомогла Януковичу виграти в окрузі президентські вибори.

Президентські вибори (межі округу №144)

1999 рік	Леонід Кучма - 60 865	Петро Симоненко - 45 039
2004 рік	Віктор Ющенко - 56,71%	Віктор Янукович - 37,12%
2010 рік	Юлія Тимошенко - 51,61%	Віктор Янукович - 39,97%
2014 рік	Петро Порошенко - 53,73%	Юлія Тимошенко - 11,88%

До 2004 року в електоральних вподобаннях полтавців спостерігалася певна роздвоєність. В одномандатних округах містяни голосували за "крєпкіх хозяствєніків": у 1998 році депутатом став голова правління ВАТ "Полтавський турбомеханічний завод" Леонід Гусак, якого підтримувала провладна на той час Народно-демократична партія; а в 2002 році путівку в парламент отримав багаторазовий мер Полтави Анатолій Кукоба. Натомість серед партій найбільші симпатії полтавців були на боці опозиційних партій: у 1998 році більше всіх голосів зібрали Комуністична партія України та Народний Рух України, а в 2002 році - Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" і та ж таки Компартія України. Після Помаранчової революції, під час якої симпатії полтавців були на стороні Віктора Ющенка, настав зірковий час Юлії Тимошенко. Двічі поспіль у 2006-му та 2007 році її політична сила отримувала перемогу в Полтаві, а на президентських виборах 2010 року сама Тимошенко набрала понад 50% голосів. Потім електоральна підтримка пішла на спад, що не завадило її партії у 2012 році отримати перше місце в окрузі.

Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №144)

1998 рік	1. Комуністична партія України (20.54%) 2. Народний Рух України (15.14%) 3. Виборчий блок Соцпартії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" (6.55%) 4. Виборчий блок партій "Вперед, Україно!" (6.16%) 5. Соціал-демократична партія України (об'єднана) (5.71%) 6. Партія Зелених України (5.50%) 7. Прогресивна соціалістична партія України (4.66%) 8. Народно-демократична партія (4.60%)
2002 рік	1. "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (22.07%) 2. Комуністична партія України ( 17.65%) 3. Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" (10.84%) 4. Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" (10.23%) 5. Соціалістична партія України (8.13%) 6. Соціал-демократична партія України (об'єднана) (5.05%)
2006 рік	1. "Блок Юлії Тимошенко" (33.07%) 2. Партія регіонів (25.59%) 3. Блок "НАША УКРАЇНА" (11.38%) 4. Соціалістична партія України (4.85%) 5. Комуністична партія України (4.39%)
2007 рік	1. "Блок Юлії Тимошенко" (41.14%) 2. Партія регіонів (26.78%) 3. Блок "Наша Україна - Народна самооборона" (10.49%) 4. Комуністична партія України (6.34%) 5. "Блок Литвина" (4.16%)
2012 рік	1. Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (27.96%) 2. Політична партія "УДАР" Віталія Кличка" (21.64 %) 3. Партія регіонів (19.08%) 4. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" (12.30%) 5. Комуністична партія України (11.90%)
2014 рік	1. ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" (22.83%) 2. Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" (22.65%) 3. Політична партія "Об'єднання "Самопоміч" (14.39%) 4. Радикальна Партія Олега Ляшка (6.31%) 5. Політична партія "Опозиційний блок" (5.64%) 6. Всеукраїнське об'єднання "Свобода" (5.46%) 7. Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (5.38%)

Парламентські вибори (межі округу №144)

1998 рік	Леонід Гусак - 23,97%	Микола Кульчинський - 12,97%
2002 рік	Анатолій Кукоба - 45,52%	Юрій Фастовець - 10,99%
2012 рік	Сергій Каплін - 32,21%	Олександр Залужний - 25,19%
2014 рік	Сергій Каплін - 46,3%	Юрій Кривошеєв - 11,77%

А на підході до політичного Олімпу вже був Сергій Каплін. На виборах до Верховної ради України він змагався із представником вже розкрученого місцевого громадського об'єднання "Наш дім - Полтава" Олександром Залужним, якого підтримував мер Полтави. Олександр Мамай, який монополізував владу у місті (на місцевих виборах 2010 року він отримав 61,64% голосів виборців, а його соратники в складі партії "Совість України" вибороли більшість у Полтавській міськраді) вирішив провести у Верховну Раду своїх людей. Переможної тактики вирішили не змінювати, але цього разу щедра роздача продуктових наборів не спрацювала.

Сергій Каплін повторив свій успіх у 2014 році, вже як кандидат від провладної та популярної того часу БПП "Солідарність". Але потім його повело "наліво". Капліну набридло кожного року стрибати із партії в партію, тож він вирішив створити власний політичний проект - Партію простих людей. Під цією назвою вона протрималася недовго, і невдовзі стала Соціал-Демократичною партією України. Каплін чітко прорахував, що після заборони Компартії України та деградації Соціалістичної партії вивільнилася ліва ніша політичного спектру України, яка має потужний електорат. Тож Сергій Каплін поспішив підібрати під себе колишніх симпатиків лівих партій. Але йому сплутав карти інший полтавець Ілля Кива, який вирішив зіграти на тому ж лівому полі, і у 2017 році на позачерговому з'їзді був обраний головою Соціалістичної партії України. Є велика вірогідність, що на наступних виборах до парламенту Каплін і Кива зійдуться в очному двобої за голоси 144 округу.

Ймовірно, що після поразки у 2014 році в напівсільському 145 окрузі захоче спробувати свої сили в 144-му екс-мер Полтави, а зараз голова фракції БПП "Солідарність" у Полтавській міськраді Андрій Матковський. Він має для перемоги необхідні кошти та інформаційні ресурси, залишилося визначитися з партією, бо в разі поразки Петра Порошенка в президентській гонці Матковському доведеться терміново підшукувати іншу рейтингову політичну силу. Втім для нього це не вперше - екс-мер, як політичний флюгер, завжди дивиться в сторону того, хто при владі в Києві. За часів прем'єрства Тимошенко він був наближеним до БЮТ. Коли ж та опинилася за гратами, Матковський почав дрейфувати в сторону і в 2015 році остаточно опинився у пропрезидентській БПП "Солідарність".

Також варто зазначити, що великий шанс на перемогу отримає кандидат, якого підтримає Олександр Мамай. Мер Полтави все ще має найвищий рейтинг серед полтавських політиків, тому його підтримка плюс "гречка" зможуть протягнути до парламенту потрібну людину. Таким кандидатом, ймовірно, може стати екс-депутат міськради Денис Поліщук, якого, з подачі колишніх однопартійців з СДП, на останній сесії міськради позбавили депутатських повноважень. Але Поліщук має неабиякі політичні амбіції та підтримку соратниці мера Мамая, секретаря міськради Оксани Деркач. Також протягом останніх років він активно працював в округах міста, тож має вже свій електорат. То чому б і не спробувати свої сили в парламентських перегонах. Навіть у разі невдачі це буде гарним піаром перед місцевими виборами 2020 року.

144 виборчий округ надто не передбачуваний, особливого впливу у ньому не має жодна політична сила чи політик. Тому виборці будуть визначатися вже під час передвиборчих перегонів. На результати виборів значною мірою може вплинути розчарування містян у політичних партіях і політиці в цілому, тож на перше місце знову можуть вийти "гречкосії". Можливо тут знову "запалять" нову політичну зірку, накшталт Капліна.