Пам'ять про воїнів та зізнання у коханні: Про що говорять полтавські стінописи

Словом "графіті", яке у перекладі з італійської означає "дряпати", раніше називали одну з технік настінного малярства. Пізніше ним скористалися археологи, називаючи так всі види випадкових написів і малюнків на стінах.

Зараз це поняття дещо розширило свої межі. Тепер так звуться будь-які неофіційні публічні тексти - розпис будинків, прогонів на поверхах, ліфтів, вбиралень.

На стінах полтавських будівель можна побачити різне – від матюків і зізнань у коханні до шедевральних малюнків, присвячених пам'яті полеглих під час війни. У ряди останніх слід віднести гордість Полтави – графіті-меморіал загиблим у боротьбі за волю, незалежність та майбутнє України.

Панно завдовжки майже 50 метрів близько місяця малював художник Дмитро Білокінь, а з ідеями йому допомагали хлопці з ультрас ФК "Ворскла". Графіті на фасаді будівлі біля стадіону імені Олексія Бутовського відкрили наприкінці липня 2014 року, поряд встановили пам'ятну дошку.

Пишаються полтавці і живописним малюнком на фасаді будинку по вулиці Алмазній, 9. Його стіни прикрашає патріотичне графіті, присвячене героям АТО та меморіальна дошка офіцеру ЗСУ Сергію Лимарю.

Ще одним доказом присутності стріт-арту є найбільший у Полтаві мурал, який наприкінці жовтня 2017 року безкоштовно намалював художник з Донеччини на стіні житлового багатоповерхового будинку по вул. Соборності. Олександр Корбан зобразив усміхнену дівчинку з букетом весняних квітів у чорно-білих тонах. Ідея та кошти на створення муралу – заслуга містян. Самотужки вони зібрали 25 тис. грн та закупили всі необхідні матеріали.

Вражаючі майстерністю мурали видніються і на житлових будинках у мікрорайоні Садовий, що на Розсошенцях.

Ще один оригінальний стріт-арт, ініційований полтавцями, у вересні 2017-го, з'явився на паркані по вул. Майдан Незалежності, 1-б.

Його, на прохання місцевих мешканців, створив місцевий художник Олександр Перцюк.

Обдертий з часом паркан тепер прикрашають яскраві краєвиди з зображенням українських стежок та лугів, а не старі оголошення та облущена фарба.

Прикладом того, як креативно можна створити затишок на території власної оселі, є і розписані під'їзди будинків у мікрорайоні Левада. "Соковиті" малюнки не тільки прикрашають фасад, а й викликають бажання скоріше повертатись до рідної домівки.

Окрему нішу у Полтаві займають так звані "неформальні" графіті – малюнки, створені для натхнення та атмосфери любителів екстриму на стінах біля колишнього скейт-парку, що знаходиться за Співочим полем.

З часом яскраві ілюстрації дещо втратили свою помпезність, але ці стіни досі лишаються одними з найулюбленіших місць для селфі серед молоді.

Втратили свою яскравість малюнки під мостом через Ворсклу, що на трасі Київ – Харків, які є чи не найстарішими у Полтаві. Їх вважають "класикою" місцевого стріт-арт мистецтва.

Рідше на місцевих фасадах можна було побачити стінописи-цитати. А ті, що є, не дуже й приваблюють око.

Для прикладу – охайні, виконані майстерним почерком стінописи у Львові, які прикрашають чи не кожний закуток.

І спроби створити дещо подібне від полтавських місцевих "художників".

Єдиним гідним зразком були стіни скандально відомої арки колишнього "Газетного ряду", які активісти та місцева художниця Катерина Строкань розмалювали наприкінці вересня 2017 року. Тоді там з'явилися яскраві орнаменти та цитата з вірша "Каменярі" Івана Франка. На інших стінах арки зобразили квіти у патріотичних кольорах та цитату Кузьми Скрябіна, яку обрали самі мешканці будинку по вул. Соборності, 27: "Міняйте світ до кращого. Дбайте про нього, бо ви в ньому живете".

Наприкінці жовтня невідомі хулігани сплюндрували стінопис нецензурними малюнками, і полтавцям довелось знову братись за пензлі, аби виправити цей сором. Зараз же на стінах "Арки", яка стала символом боротьби полтавців проти руйнування архітектурного обличчя міста, видніються тільки патріотичні орнаменти, а цитати замальовані.

Та найчастіше у Полтаві можна побачити стінописи-зізнання у коханні. Деякі юнаки під вікнами своїх дівчат малюють графіті, що просто вражають майстерністю.

Проте, не всі "потуги" місцевих Ромео можна вважати вдалими - створені нашвидкуруч, неохайні та криві написи навряд можна назвати мистецтвом. Невідомо, як сприйняли такі сюрпризи адресатки, але полтавцям за такі стінописи соромно перед гостями міста.

Є у Полтаві й такі малюнки, що не несуть за собою ніякої ідеї, а тільки захаращують вільний простір, що міг би стати "полотном" для справді гідних робіт.

Та найгірше, що можна побачити на стінах та фасадах – вульгарні замальовки, безглузді висловлювання та навіть матюки. "Дотепних" художників, вочевидь, не хвилює, що ці написи та нецензурні малюнки побачать маленькі діти.

Також у Полтаві активно "процвітає" пропаганда наркотиків. Дилери залишають на стінах контакти та координати, за якими залежні можуть придбати дозу.

У 2018 році поліцейські та активісти почали активну боротьбу з такими "художниками". Аби припинити дії постачальників, для систематизації створили електронну карту. З її допомогою можна дізнатись адресу з "поміченим" будинком чи парканом зі свіжими написами, щоб потім замалювати.

Молодий, проте талановитий полтавський художник Олександр Фастовець вважає, що розвиток вуличного графіті-мистецтва у Полтаві знаходиться на низькому рівні. 23-річний митець, незважаючи на юний вік, встиг розписати стіни майже всіх найпопулярніших закладів міста та набути досвіду закордоном. Олександр зазначив, що майже всі гідні стінописи у Полтаві – справа рук не місцевих авторів, з чого можна зробити відповідні висновки.

Та якщо полтавці почнуть серйозніше ставитись до стріт-живопису та припинять витрачати балони з фарбою даремно, то мистецтво графіті матиме шанс на життя і у нашому місті.