Чому Полтавська битва досі залишається символом російської слави в Україні

Традиційно урочистості з нагоди святкування Полтавської битви проходять 27 червня безпосередньо на місці заповідника. Цьогоріч також біля Музею Полтавської битви, під патронатом міського голови Олександра Мамая, влаштували показові виступи, стріляли з гармат. Однак акцент у святкуванні зробили на перемозі російського війська над шведами.

"Историю надо чтить, а не уничтожать и переделывать на свой лад, мол, где-то что-то кто-то вычитал", - сказала одна жіночка в інтерв'ю журналістам.

Так це дійсно історія. Але незрозуміло чому замість того, щоб відзначити скорботну дату трагедії українського народу, ми досі святкуємо нав'язане нам торжество величі країни, з якою ми зараз фактично знаходимося у стані війни. І справа не тільки в тому, що політики та чиновники за звичкою не втрачають нагоди нагадати про себе: несуть квіти до пам'ятників, говорять пронизливі промови, не замислюючись на їхнім змістом. Тут все набагато глибше. Варто тільки подивитись на радянські пам'ятники, пов'язані з Полтавською битвою.

Поряд з цим у Полтаві на такому рівні чомусь не згадують, що на цьому ж Полі відбулася великомасштабна битва між литовським князем Вітовтом та татарськими військами хана Єдигея, яка поставила під сумнів існування Великого князівства Литовського і знаменувала початок просування Польщі на українські землі.

А район Жуки - Рибці - Івонченці - Полтава став 1658 року полем битви між гетьманом І.Виговським і полтавським полковником М. Пушкарем.

Ці події, національно-визвольну війну проти Речі Посполитої, період Руїни, добу І.Мазепи опише найзнаменитіший козацький літописець Самійло Величко, який з 1718 по 1728 роки жив і працював над літописом на полі Полтавської битви в селі Жуки. Там же, у Жуках Величку збудували пам'ятник.

Хоча, це важко назвати пам'ятником - скоріше за все - кам'яна брила з написом "Самійлу Величку". Організація полтавських козаків планує удосконалити пам'ятник задля популяризації козацької слави.

Що ж стосується пам'ятників, пов'язаних з Полтавською битвою, їх у Полтаві кілька. Усі збудовані за часів російського самодержавства.

Монумент Слави (1811). У Полтаві місцеві його називають орлом, адже на постаменті - золотий орел.

Що стосується Монументу Слави: оскільки він збудований на честь перемоги Петра І, місцеві вважають його пам'ятником російської слави. Тож і намагаються додати їм хоч трохи українскості. Наприклад, після Революції Гідності, у дзьобі полтавського орла з'явилося два прапори: державний та прапор УПА, їх уже кілька разів знімали "невідомі", активісти знову вішають.

Пам'ятник на місці відпочинку Петра I (1849). Цей пам'ятник розташований біля Музею Полтавської битви. На честь перемоги здобутої над шведами у Полтавській битві ім'ям "Полтава" Петро I назвав перший лінійний корабель російського флоту, 54-гарматний вітрильний лінійний корабель "Полтава". Пізніше ім'я "Полтава" носив цілий ряд військових кораблів і цивільних суден російського і радянського флоту.

Пам'ятник Захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну (1909). А пам'ятник Келіну молодь прозвала місцевим левом.

Втім спроби безболісного відходу від радянських цінностей натикаються на шалений супротив місцевих чиновників. Так цьогоріч у Полтаві встановили пам'ятник українському гетьману Івану Мазепі. Міський голова Олександр Мамай не тільки відверто не підтримав ідею встановлення Мазепи у Полтаві. Очільник міста навіть на відкриття пам'ятника, коли у Полтаву приїжджав президент, не прийшов. А за день до відкриття постамент під Мазепою підривали вибухівкою, уже після відкриття пам'ятник обливали фарбою.

Втім, yа Полі Полтавської битви таки зявляються інші пам'ятки. Наприклад там розташована Шведська могила. І тут одразу спадає на думку, що в сьомому студійному альбомі Carolus Rex шведьского хеві-павер-метал гурту Sabaton присутня пісня, яка присвячена битві під Полтавою. Пісня існує у двох варіантах: англійському та шведському.

Тож хочеться думати, що через декілька років українці будуть ассоціювати Полтавську битву не як велику перемогу Петра І над армією Карла XII. А як Полтавську катастрофу, наслідком якої була московська військова окупація й та подальше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави. Або як символ україно-шведської дружби.