Розвага для руферів та притулок самогубців: Чому полтавців лякає завод на Браїлках

Занедбаний філіал колишнього 20-го заводу лякає місцевих жителів та славиться містичними історіями

Розвага для руферів та притулок самогубц…

Старезну та занедбану семиповерхівку по вулиці Маршала Бірюзова, що в мікрорайоні Браїлки, полтавці називають по-різному. Загадкова будівля, відома як "Комплект" та "Філіал", є корпусом колишнього 20-го заводу, а нині - ПАТ "Лтава".

Збудований ще у 1947 році, тоді він спеціалізувався на ремонті електроенергетичного обладнання для Донбасу, а також Полтавської та Кіровоградської областей. Підприємство декілька разів реорганізовували та перейменовували, місцеві довгожителі пам'ятають його і як "Електромеханічний завод", і як "Електроремонтний завод № 19".

У 1975 році було утворено Виробниче об'єднання "Лтава", до складу якого увійшли п'ять підприємств. А в 1994-му завод набув статусу акціонерного товариства, та вже з 2011 став приватним.

Зараз це – потужне підприємство з розробки та виготовлення електричних з'єднувачів та комутаційних виробів, яке розташоване на вулиці Раїси Кириченко, 72. Щодня тут кипить робота, а будівля повна працівників, як і десятки років тому.

Чого не скажеш про покинутий та забутий "Філіал", який розсипається на очах. З людей тут можна побачити хіба безхатченків та кремезних чолов'яг, які демонтують каркас та розкрадають залишки металу і цегли.

69-річна полтавка Надія Данилейко пригадує роки, коли працювала у "Комплекті". Добре жінка пам'ятає і те, як у 1990-х роках залишилась безробітною, а завод саме почав занепадати.

Колись зразкове підприємство зараз нагадує руїни - навколишня територія потроху перетворюється на стихійне сміттєзвалище, скрізь валяються уламки скла та штукатурки, залишки зруйнованого фасаду і металобрухт.

Зсередини це місце виглядає ще моторошніше і нагадує локацію для фільму жахів. Рештки обдертих стін та стеля аварійної будівлі ще трохи, і рухнуть, так і не дочекавшись демонтажу.

З кожним поверхом небезпека зростає – сходи розвалюються, а під ногами розкидані величезні цегляні купи.

Під час будівництва заводу попіклувались і про створення бункеру - схованки на випадок ворожого нападу. Проте зараз до нього не дістатись.

Приміщення затопило водою, ймовірно ще після рясного сніготанення, від якого цьогоріч потерпали полтавці.

До 2011 року на території "занедбанки" ще чатували правоохоронці. Вони проганяли безхатьків та підлітків, що приходили сюди за ночівлею та гострими враженнями. Зараз доступ до небезпечної будівлі відкритий, чим користуються розкрадачі. Останні розгулюють занедбанкою, як вдома, та спілкуються з журналістами, охоче позуючи на фотокамеру.

Крім останніх сюди часто заходять "руфери" (від англ. Roof - дах), яких ще називають "сучасними Карлсонами" та фанатами дахів. З багатоповерхівки відкриваються неймовірні краєвиди, що приваблює любителів висоти.

Постійними гостями "Філіалу" раніше були гравці відомого по всьому світу автоквесту Dozor. Суть нічної гри полягає у вирішенні логічних та екстремальних завдань різних рівнів. Тож, досить часто полтавські "дозорівці" робили завод однією з локацій, на якій треба було відшукати коди-підказки.

Та більш свідомі полтавці остерігаються загадкової будівлі, а зокрема й жителі мікрорайону Браїлки. Щоранку йдучи на роботу, намагаються обходити "Філіал" десятим шляхом, а дітей цією дорогою не пускають взагалі. За словами полтавців, з території заводу постійно чути дивний гуркіт та інші звуки, а ще тут постійно збираються місцеві наркомани та п'яниці.

Продавчиня Наталя працює неподалік заводу вже 15 років і, хоча живе у іншому районі, добре знає всіх місцевих мешканців. За ці роки, говорить жінка, наслухалась від покупців безліч моторошних історій, пов'язаних з заводом.

"Близько трьох років тому всі гуділи про загадкову трагедію, яка сталася на "Філіалі". У будинку, де я працюю, жив 26-річний хлопець – привітний, ввічливий, завжди життєрадісний. Одного дня він перестав виходити на зв'язок і вдома теж не з'явився. Друзі та рідні підняли всіх на вуха, а на ранок тіло знайшли у цих руїнах", - розповіла Наталя.

Виявилось, що полтавець стрибнув з останнього поверху будівлі "Філіалу", але що саме стало причиною неочікуваного самогубства – досі невідомо. За словами близьких, у 14 років парубок залишився без матері – жінка покінчила з життям, вистрибнувши з вікна. Але вірити в те, що хлопець захотів повторити історію неньки, відмовляються всі, хто добре його знав.

Продавчиня зізнається, що ніколи не вірила у містику, але після всіх балачок і сама остерігається заводу, тож додому після роботи йде "обхідними" шляхами. Говорить, береженого Бог береже, адже вдома на неї чекають діти.

Інші місцеві мешканці теж жаліються на розвалюху та побоюються за підлітків, які, в пошуках адреналіну, часто там вештаються потай від батьків.

Полтавці сподіваються, що рано чи пізно на горе-багатоповерхівку чекає така ж доля, що і колишній головний корпус 22 заводу "Знамено". Протягом осені 2017 року на його території тривали демонтажні роботи, які ініціювали нові власники. 13 січня 2018 року впала остання частина будівлі, натомість тут запланували будівництво житлових багатоповерхівок.

Відео: Телеканал Лтава

Скільки ще простоїть загадковий "Філіал" на Браїлках – невідомо, але з кожним днем будівля все більше занепадає, перетворюється на руїни та продовжує становити небезпеку для полтавців.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Полтава

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme