Іподром та старі кладовища: Що раніше було на місці центральних парків Полтави

У Полтаві налічується близько 20 парків, скверів та бульварів з унікальною історією та "корінням" історичної давності

Осінні парки у Полтаві особливо прекрасні. Сквери, алеї та бульвари є чи не найулюбленішим місцем відпочинку містян. Тут можна знайти спокій, почитати книгу, поспілкуватись з друзями, насолодитись свіжим повітрям та красою природи серед важкого робочого дня.

Та раніше у цих місцинах тривали жорстокі бої, не було водограїв, ліхтарів та лавочок, а про спокій можна було тільки мріяти. Разом з тим, полтавські парки мають свою унікальну історію створення, що пролягає з далеких часів.

Корпусний сад

Корпусний сад – пам'ятка садово-паркового мистецтва, розташована на Круглій площі, у самому "серці" Полтави. Щороку міські комунальники засаджують його яскравими квітами та деревами. Тут постійно влаштовують спортивні змагання, концерти та дитячі заходи. А для "зрілих" полтавців центр парку літніми вечорами перетворюється на танцювальний майданчик.

Кругла (раніше Олександрівська) площа згадується у багатьох підручниках з архітектури. Вона побудована в стилі російського класицизму. Більшість будівель на площі планували збудувати за типовими проектами, розробленими в Петербурзі спеціально для казенних установ губернських міст.

У 1808 році Полтаву відвідав професор Петербурзької Академії мистецтв Федір Алексеєєв і зобразив майбутній ансамбль площі. Але не все з його ескізу збудували. На місці, де мала б бути гімназія, у 1840 році побудували Полтавський кадетський корпус.

У роки фашистської окупації Круглу площу зруйнували, але після війни її відновили радянські архітектори. Нині в цих будівлях розміщуються громадські організації і адміністративні установи.

Студентський сквер (колишній парк імені Кірова)

Теперішній студентський сквер у центрі Полтави – це колишній парк імені Кірова, що був напроти Галереї мистецтв.

У 2009 році міська влада створила тут, поблизу Полтавського національного педагогічного університету імені Короленка, студентський сквер, аби молоді було де поспілкуватись з друзями, помилуватись фонтаном та відпочити від занять. За рахунок спонсорів тут встановили велику лаву на декілька секцій, між ними – камінь, що символізує граніт науки.

Сонячний парк

Сонячний парк з'явився у Полтаві у ХХ столітті, зайнявши частину Петрівської площі, де раніше був Старий базар. Згодом площу Петрівського парку розділили на дві окремі території.

За часів існування Полтавської фортеці тут була територія, перерита валом і ровом, сюди ж виходили і Київські та Спаські ворота.

На початку ХІХ століття, коли фортечні стіни були зруйновані, тут утворилося порожнє місце, яке згодом заповнилось торговими лавками. Утворилася площа, яка пізніше отримала назву Петровської. По її краях з часом побудували будинки заможні містяни.

На місці, де починається центральна алея парку, раніше була будівля колишніх соляних складів. У 1945-1960 роках їх переобладнали і розмістили Палац піонерів та жовтенят, а неподалік – Театр ляльок, та згодом будівлі перенесли.

Зараз Сонячний парк - одне з найулюбленіших місць для відпочинку полтавців. Тут є водограй та облаштовано великий дитячий майданчик.

Петровський парк

Петровський парк у Полтаві – пам'ятка садово-паркового мистецтва з 1964 року. Розташований він поблизу пл. Конституції, а закладений в 1905 році. В створенні парку брали участь багато місцевих жителів, якими керував ентузіаст-любитель природи І. Орловський. Тут було висаджено близько 60 видів рідкісних дерев та чагарників.

У 1926 році тут спорудили пам'ятник Тарасу Шевченку. У 1943-му – поховали офіцерів і бійців, які полягли в боях за місто і на території полтавської області. У 1967 році в центральній частині парку спорудили гранітну стелу на честь частин і з'єднань Радянської Армії, які брали участь у визволенні Полтави.

Бульвар Гоголя

Сучасний бульвар Гоголя має цікаву історію створення, що починається 1903 року. Тоді на вулиці Іванівській, прокладеній на початку ХІХ століття, на площі в 1,5 гектара була насаджена чотирирядна липова алея. У 1909-му, до святкування 100-річчя від дня народження Гоголя, алею назвали його ім'ям. На добровільні пожертви було вирішено встановити пам'ятник видатному письменнику, його створив і подарував городу скульптор Леонід Позен в 1915 році.

Спочатку монумент хотіли встановити навпроти драматичного театру імені письменника, але через Жовтневий переворот та наступні визвольні змагання (для історії Росії – Громадянську війну) це питання відклали. Так монумент Гоголю і пролежав на одному зі складів до 1934 року. Встановили його лише до 125-ї річниці з Дня народження письменника.

Після Другої світової війни бульвар планували зробити вдвічі більшим. Від старої огорожі бульвару Гоголя вціліли лише п'ять-шість стовпчиків, їх було і вирішено брати за орієнтир, але у 1948 році процес вирішили дещо спростити: поставили огорожу з вертикальних металевих прутів заввишки більше метра. Лише на початку 1970-х років, під час підготовки до святкування 800-річчя Полтави, огорожу навколо бульвару Гоголя замінили на невисоку, естетичного вигляду.

На початку 1950-х років на території, де був поліграфкомбінат, проводили виставки досягнень народного господарства. Замість запланованих чотирьох дерева посадили в два ряди.

На відрізку вулиці Гоголя від вулиці Соборності до перетину з вулицею Небесної Сотні пожертвували частиною дороги, яка повинна була проходити під стінами будівлі. Зараз бульвар Гоголя - частина Театральної площі Полтави, де охоче відпочивають містяни.

Бульвар Котляревського

На початку XIX століття у Полтаві була прокладена Протопівська вулиця (сучасна вул. Котляревського). У 1903 році на цьому місці заклали бульвар з насадженнями пірамідального дуба, а незабаром відбулося відкриття пам'ятника Івану Котляревському. В цей день в Полтаві зібралися посланці з усієї України, відомі діячі культури.

Бюст і горельєфи пам'ятника безкоштовно виготовив скульптор Леонід Позен. Висота пам'ятника - 5,7 метра, він є шедевром українського скульптурного мистецтва.

У 1943 році від бомбардувань вулиця серйозно постраждала, тому історична архітектура збереглася тільки частково. На бульварі Котляревського з дореволюційної забудови зберігся будинок окремих класів Полтавської духовної семінарії (на розі вулиць Небесної Сотні і Котляревського), в яких викладав диригент і композитор Гордій Гладкий.

Зберігся також будинок на розі з вулицею Пушкіна ( № 20/23). Побудований в 1922-1923 роках за проектом архітектора Аркадія Лангмана, свого часу в ньому розташовувався Полтавський народний дім ім. Володимира Короленка. Зараз в будинку розташована загальноосвітня школа ім. Володимира Короленка.

Після того, як в Полтаві в 2008 році вандали вибили бронзовий горельєф "Наталка-Полтавка" з пам'ятника Івану Котляревському, міська влада з нагоди святкування 300-річчя Полтавської битви встановила його копію, відлиту з полімерного матеріалу. Її замовили місцевому скульптору, яка, за словами фахівців, зовні нічим не відрізняється від вкраденого оригіналу.

Оглядовий майданчик

Ще одна паркова зона у Полтаві розташована за пам'ятником українським козакам. Пам'ятник козацької слави було відкрито у 1994 року на Панянському бульварі. Полтавці віддали шану славним синам рідного краю, які поклали своє життя за волю України в далекі часи.

Автори проекту - скульптор Володимир Білоус, художник Віктор Батурин. На вершині пам'ятника величезний козацький хрест, лаконічний напис: "Українським загиблим козакам". Біля підніжжя символічного кургану - два бунчуки.

До підніжжя пам'ятника покладаються квіти нашим землякам як вияв шани та поваги до славного минулого своїх предків, славних козаків. За монументом – затишна паркова зона з лавочками, у кінці якої – оглядовий майданчик, звідки Полтаву видно, як на долоні.

Парк на Соборній площі

Соборний майдан - одна із найстаріших площ старовинної Полтави. У XVII—XVIII століттях Соборна площа була центральним майданом Полтавської фортеці, де у 1709 році точилися найзапекліші бої. Тут розміщалися Успенський собор, торгові ряди, адміністративні будинки, а з східного боку - підковоподібний бастіон, посилений дерев'яною Сампсоніївською вежею.

У 1909 році на честь захисників на місці бастіону споруджено Білу альтанку (ротонда Дружби народів). Також на Соборному майдані розміщений Свято-Успенський собор, садиба Котляревського та пам'ятник полтавським галушкам.

Найновішим постаментом на Соборній площі є пам'ятник Івану Мазепі, який відкрили у 2016 році. За кам'яною постаттю Гетьмана, на початку площі збудували невеликий затишний парк з фонтаном та декількома лавочками. Це місце дуже люблять полтавці, а на галявинах поруч часто влаштовують пікніки та заняття йогою.

Березовий сквер

Березовий сквер розбитий на колишній М'ясній площі, яка виникла на поч. XIX ст. під час прокладання Кузнецької (зараз Пушкіна) вулиці. Спочатку сквер носив ім'я Михайла Білухи-Кохановського – предводителя полтавського дворянства у 1826-1829 роках.

У 1987 році в сквері відкрили пам'ятник Пушкіну. Бронзове погруддя поета встановлене на легкому гранітному постаменті. Автори пам'ятника – скульптор Микола Коган та архітектори Вадим Вадимов і Генадій Зільберблик.

Згодом реконструювали і весь сквер - замінили огорожу, встановили ліхтарі та лавки в стилі пушкінської епохи.

Студентський парк

Фото: Полтава історична

Студентський парк знаходиться на схилі Інституцької гори. У дореволюційні роки на цьому місці (раніше ім. Ленінського комсомолу) були дубовий гай і велике озеро. Біля підніжжя гори, неподалік від Миколаївської церкви витікала річка Лтава. На початку 20-х років ХХ ст. всі вікові дуби вирубували. Озеро висохло, гора почала руйнуватися. З метою порятунку положення, зупинити зрушення на початку 50-х років був насаджений парк. У парку - кілька джерел, які колись мали озеро і річку. Відновлено колодязь, який названий колодязем Марусі Чурай.

Пам'ятник Марусі Чурай знаходиться у самому середмісті Полтави — за Полтавським академічним обласним музично-драматичним театром ім. Гоголя на Театральній площі (по вулиці Небесної Сотні). Його відкрили 14 квітня 2006 року. Авторами монументу є полтавські скульптори Дмитро Коршунов та Валерій Голуб.

Каштанова алея

Каштанова алея - ботанічна пам'ятка природи, паркова алея у Полтаві на вулиці Соборності. Алея, площею 4 га, налічує близько 400 дерев. З'явилася вона у 1913 році, коли полтавські гімназисти висадили 300 дерев на честь святкування 300-річчя царської династії Романових.

У 1951 році алею реставрували – замінили ковану огорожу, демонтували залізничну колію, яка перетинала алею у кількох місцях. Алея отримала асфальтований тротуар, шириною у сім метрів.

1957 року в кінці алеї встановлений пам'ятник генерал-лейтенанту Олексію Зигіну, а з 1970 року вона є ботанічною пам'яткою природи місцевого значення.

У 1999 році, напередодні святкування 1100-річчя Полтави, на місці входу на Каштанову алею з боку Сінної встановили ювілейний "Глобус Полтави". У 2003 році у зв'язку з аварійним станом всі дерева алеї демонтували та посадили нові каштани.

Каштанова алея – згадка про ті дні, коли воїни Петра І йшли з поля битви на зустріч із захисниками Полтавської фортеці. Воїни-переможці прямували із заходу на схід, в цьому ж напрямку і були висаджені каштани.

Парк Незалежності

Парк Незалежності (колишній Романівський парк) розташований на центральній площі міста. На його території розміщений Міський будинок культури, палац спорту "Спартак" та стадіон "Ворскла". З 1852 по 1917 рік на місці стадіону знаходився іподром, заснований з ініціативи Полтавського товариства випробування коней.

В 1910 році з іподрому стартував літак відомого російського авіатора Сергія Уточкіна "Фарман", на якому він здійснював свої перші польоти над містом. Сучасний стадіон відкрили до 800-річчя Полтави, перед його центральним входом 12 липня 1974 року встановили обеліск, під мармуровою плитою якого замуровано капсулу з листом трудящих Полтави до своїх нащадків у 2074 році.

Після реконструкції у 2009 році на стадіоні проводять як чемпіонати України, так і міжнародні футбольні матчі. У парку також розміщено пам'ятник генерал-майору Олексію Бутовському, який зробив вагомий внесок у розвиток і популяризацію спорту.

Парк імені Котляревського

Парк імені Котляревського - пам'ятка садово-паркового мистецтва (з 1970 року). Його заклали в 1936 році на місці колишнього старого міського кладовища, яке з забудовою Полтави виявилося майже в центрі міста. Площа парку - 5 га, на його території знаходиться могила відомого письменника Івана Котляревського.

У роки тимчасової німецько-фашистської окупації на місці кладовища гітлерівці розстріляли понад 3,5 тисячі радянських військовополонених і мирних жителів. Тут розташована братська могила, де поховані жертви нацизму, а також братська і індивідуальні могили солдат і офіцерів, партизанів, які загинули, звільняючи Полтаву і область від націонал-соціалістичних загарбників.

На честь загиблих воїнів-визволителів у 1969 році у парку споруджено меморіальний комплекс Солдатської Слави. У центрі меморіалу — 22-метровий обеліск з написом "Слава героїв безсмертна", поруч - шестиметрова скульптура солдата з щитому руках. А у підніжжя меморіалу — полум'я Вічного вогню, як вічна пам'ять про загиблих.

Та це далеко не всі парки, які є у Полтаві. Чекайте продовження історії на Depo.Полтава.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Полтава