Як Полтавський аеродром Рузвельта зустрічав і прощався із стратегічними бомбардувальниками

Бомбардувальники СУ-15, Ту-95, ТУ-22КП, Ту-160 здійснили останню посадку на військовому аеродромі у Полтаві. Більше їм не розгорнути крила над полтавським небом, адже після відмови від ядерної зброї двигуни бомбардувальників залили цементом, інші важливі деталі пошкодили. Наразі злітно-посадкові смуги аеродрому забули ревіння моторів, час замів наслідки операції "Френтік" у часи Другої світової війни, а стратегічні винищувачі зберігаються лише у Музеї дальньої авіації. Про колишню велич та нинішню тишу аеродрому дізнавалися кореспонденти Depo.Полтава.

Перша спільна операція радянсько-американських військ – "Френтік"

Історія Полтавського аеродрому почалася у 1920-х роках. До 1924 року у Полтаві побудували авіабазу для підготовки особового складу частин Червоного Повітряного флоту. У роки Другої світової німці не лише не зруйнували інфраструктуру аеродрому, але й активно його використовували для розміщення своїх Хейнкель-111.

У 1944-1945 роках аеродром використовувався союзними військами у секретній операції. "Френтік" – кодова назва спільної радянсько-американської військової операції з рухом американських бомбардувальників за трикутником Англія - Італія - Полтава у червні-вересні 1944 року з метою авіаційних ударів по важливих і промислових об'єктах Німеччини. За кілька місяців союзні повітряні сили здійснили сім авіанальотів на стратегічні об'єкти Німеччини. Зокрема було завдано удару по залізничному вузлу Дебрецен, здійснено масовий наліт на Берлін.

Довго приховувати аеродром від німецької розвідки не вдалося. У ніч з 21 на 22 червня 1944 року 122 "Хейнкелі" завдали нищівного удару по аеродрому. В результаті бомбардування було знищено 44 "Літаючі фортеці" союзників, один винищувач Р-38 Lightning, два транспортних С-47, 25 радянських літаків різних типів, серйозно пошкоджено злітно-посадкові смуги. Втрати в ніч з 21 на 22 червня стали найбільшими для американської стратегічної авіації за всю Другу світову війну. Поразка значно охолодила стосунки союзників. Наступні п'ять авіанальотів на бази Німеччини здійснено без участі Полтавського аеродрому.

Рузвельт у Полтаві

Видання "У зведеннях про це не повідомлялося... Полтавський музей авіації і космонавтики" запевняє, що напередодні Ялтинської конференції на Полтавській авіабазі побував президент США Франклін Рузвельт. Жодних документальних підтверджень цієї події немає, і якщо візит Президента США у Полтаву мав місце, то здійснений він цілком таємно.

І все-таки Рузвельт у Полтаві був, але трішки інший. Еліот Рузвельт, син американського президента, з метою організації операції "Френтік" 15 травня 1944 року прилітав на військову авіабазу Полтави.

Відновлення авіамогутності та сльози військових при утилізації бомбардувальників

Повоєнний військовий аеродром у Полтаві спокою не знав. Злітно-посадкові смуги відремонтували, військову техніку завезли, аеродром знову став важливим стратегічним об'єктом. На авіабазі дислокувалися бомбардувальні дивізії. У 1949 році Кіровоградсько-Будапештський бомбардувальний авіаційний полк, що розташовувався на авіабазі, отримав на озброєння важкі бомбардувальники Ту-4, а у 1955 році - реактивні бомбардувальники Ту-16. З 1977 року авіабаза прийняла Ту-22М3 з авіаракетним комплексом Х-22М.

Зі здобуттям Україною незалежності військова авіаційна техніка почала підпорядковуватися Повітряним Силам України. Та ненадовго: приєднавшись до клубу неядерних держав у 1992 році, Україна відмовилася від стратегічної авіації. У 2000 році розформували 13-ту дивізію у Полтаві, а 185-й полк переформували в авіабазу, яка проіснувала до 2007 року. У лютому 2006 року, згідно з Лісабонським протоколом і Масандрівською угодою про принципи утилізації ядерної зброї, на полтавському аеродромі розрізали останній Ту-22М3. Ту-160, названий в народі "Білий лебідь", продали Росії, а що не вдалося продати, порізали на брухт. Таким чином завершилася історія стратегічних бомбардувальників та винищувачів на авіабазі у Полтаві. Військові з гіркотою згадують утилізацію літаків та без сорому розповідають, що не одну сльозу зронили, спостерігаючи за останнім польотом "Білого лебедя".

Втім, військовий конфлікт на Сході України відновив авіабазу у Полтаві. У 2014 році створено 18-ту окрему бригаду армійської авіації. За словами командира військової частини 2673 Полтавського військового аеродрому Сергія Іващенка, на озброєння надійшло чотири вертольоти, планується перекидання штурмовиків ближньої дії СУ-25. Аеродром знову перетворено на військовий об'єкт.

Музей дальньої авіації

Після відмови України від стратегічної авіації, невелику кількість літаків все ж вдалося зберегти. З ініціативи колишніх військових льотчиків у 2007 році на території авіабази створено Музей дальньої авіації, експонатами якого стали ті самі літаки, що підлягали знищенню.

Невеличкий літак СУ-15, винищувач-перехоплювач, розроблений на початку 1960-х років, довгий час складав основу протиповітряної оборони СРСР. Найбільш відома "пригода" за участю Су-15 сталася у 1983 році, коли Су-15 збив південнокорейський пасажирський літак Боїнг 747. За деякими відомостями, небезпечний маневр цієї машини також став причиною загибелі Гагаріна у 1968 році.

Ту-95 - один з найшвидших гвинтових літаків, що став символом холодної війни. Останній у світі прийнятий на озброєння серійний турбогвинтовий стратегічний бомбардувальник-ракетоносій. Остання модифікація цього літака призначена для ураження крилатими ракетами важливих об'єктів у тилу противника в будь-який час доби і за будь-яких погодних умов. Він один з найгучніших літаків у світі, його засікають навіть гідроакустичні системи підводних човнів.

Ту-22КП. Дальній надзвуковий бомбардувальник, носій протилокаційних ракет.

Перлиною колекції є той самий Ту-160 "Білий лебідь" - найбільший і найпотужніший в історії військової авіації надзвуковий літак. Оснащений змінною геометрією крила та має найбільшу серед бомбардувальників максимальну злітну масу.

На авіабазі у Прилуках 1991 року було згруповано 19 літаків Ту-160. Після розпаду Радянського Союзу літаки перейшли до Повітряних Сил України. У 1999 році вісім "Білих лебедів" віддали росіянам, як борги за газ. Ще дев'ять літаків утилізували, одного "Ту-160" вдалося лишити у Музеї Дальньої авіації у Полтаві. Наразі це єдиний "Білий лебідь" в Україні, проте він більше ніколи не злетить, оскільки двигуни залили цементом, а життєво важливі деталі пошкодили.

ТУ-22М3. Дальній надзвуковий ракетоносій-бомбардувальник із змінною геометрією крила. У 2003 році його зняли з озброєння в Україні, а до 2006 року кілька десятків літаків порізали на металобрухт. Цей літак – єдиний ТУ-22М3, що лишився на території України.

Місцеві полтавці розповідають легенду, як під час утилізації полтавські пілоти уночі переправили два бомбардувальники на територію Російської Федерації, аби врятувати їх від знищення. Керівники обох держав, аби уникнути світового скандалу, "на скору руку" оформили договір купівлі винищувачів. Пілоти теж лишилися на постійне місце проживання у Росії.

Нині про колишню велич авіабази нагадують лише експонати Музею Дальньої авіації. Військові з сумом дивляться на пошкоджені надпотужні винищувачі, а відвідувачі музею відчувають неабияку могутність в руках, сидячи за штурвалом славнозвісного "Білого лебедя". Нерідко екскурсії проводить директор музею, полковник запасу Валерій Верескул.