Як чиновники збираються рятувати Кадетський корпус у Полтаві

Велика архітектурна споруда в історичному центрі Полтави щороку вимагає все більше затрат на свою реставрацію, а коштів навіть для того, аби виставити охорону, немає. З 1995 року після розформування Полтавського вищого зенітного ракетного командного училища будівля перейшла у власність приватної особи, кілька років точилися судова тяганина між ПП "Авна Трейдінг" та міською владою. Остаточну крапку у цій справі поставлено два місяці тому, відтепер Кадетський корпус офіційно передано на баланс міської влади. Проте остання не поспішає вирішувати проблему руйнації Петровського Кадетського корпусу.

Обласна влада занепокоєна таким ставленням до історичної будівлі та планує ініціювати передачу споруди з власності міста у власність держави. Вагомий внесок у процес повернення історичної пам'ятки зробив комітет порятунку Кадетського корпусу.

Про що говорили на засіданні, що пропонувала область та якого висновку дійшли, кореспондентам Depo.Полтава розповів учасник комітету з порятунку Кадетського корпусу Артур Ароян:

"Бориса Трістанова (голову вищевказаного комітету, - прим. автора) повідомили, що будуть розглядати звернення, написане під час Кадетаріуму в Корпусному парку, до ОДА та міської ради з приводу того, що будівля корпусу руйнується, вона небезпечна для людей. Ми вважаємо, що корпус потрібно обгородити, поставити постійну охорону, зробити поточний ремонт даху (закрити частину даху листами, які викрали) і зробити накриття для стін тієї частини, яка згоріла під час пожежі".

У Полтаві працювали спеціалісти Укрпроектреставрації, їх попросили подивитися на будівлю Кадетського корпусу. Вони пофотографували і повідомили, що деякі конструкції зиму не переживуть і будівлю потрібно накривати. Заступник начальника Управління культури Полтавської ОДА Валентина Вождаєнко під час наради, на яку запросили представників комітету з порятунку Кадетського корпусу, повідомила, що спеціалісти Укрпроектреставрації пропонують накрити будівлю шатром.

"Наскільки я розумію: будівля накривається брезентом, а на фасад спускається зелена міцна сітка. Якщо Вождаєнко мала на увазі накрити будівлю з дахом, то брезент не допоможе, тому що він натягується на каркас. Просто навісити його не можна. Виникає питання: сенс робити дерев'яний каркас, якщо там є крокви. Адже на них можна накрутити метал. Звичайно, можна і брезент постелити, але я не впевнений, що він на цих шматках триматиметься. Якщо все накрити брезентом, то це вийде дорожче, ніж метал, необхідний для латання дірок на даху. Така моя особиста думка", - розповів Артур Ароян.

Борис Трістанов на нараді озвучив ідею поставити перед будівлею паркан, а щоб його не вкрали, необхідна постійна охорона. Міськвиконком жодним чином не намагається вирішити це питання, окрім відвідин будівлі начальником Управління земельних ресурсів та земельного кадастру міста Полтави Юрієм Трегубовим. Раніше повідомлялося про начебто зібраний пакет документів для того, аби зареєструвати Кадетський корпус пам'яткою архітектури.

Уже два місяці як будівля знаходиться у власності міста, рішенням касаційного суду припинили позовні вимоги компанії "Авна-Трейдінг".

"На нараді нам повідомили, що обласна влада може відправити звернення учасників Кадетаріуму до міської влади і додали: якщо місто не вживатиме жодних заходів, то область ініціюватиме передачу будівлі з власності міста у власність держави", - зазначив Артур Ароян.

Основним конфліктом під час наради стали слова Валентини Вождаєнко, що після Кадетаріуму будівлю почали відвідувати люди і травмуватися внаслідок її аварійності. Бориса Трістанова обурило таке ставлення, він повідомив, що падіння і травмування мали місце задовго до Кадетаріуму. За його словами, Кадетський корпус потрібен політикам лише для піару, зокрема він пригадав нещодавнє засідання голови обласної ради Петра Ворони зі студентами в Кадетському.

Крім того, активісти за власний рахунок поставили перила на сходах під час проведення другого Кадетаріуму у травні 2014 року. За їхніми словами, такі дії зумовлені турботою про безпеку громадян, і шкоди споруді не завдали, тож звинувачення Валентини Вождаєнко вважають безпідставними.

За словами Артура Арояна, є люди, які готові допомогти металом та сумішами, проте першочергово потрібна охорона, щоб покладені листи металу знову не вкрали. Питання з приводу охорони будівлі вирішує лише міська влада, на балансі якої перебуває наразі будівля. Виникає запитання: для чого проводити це засідання, якщо обласна влада нічого зробити не може.

Більше новин про життя регіону читайте на Depo.Полтава.