Весняне загострення: Чому розвалюється "антимамаєвська" коаліція у Полтаві

Тільки півроку тому, наприкінці вересня 2018 року, у полтавській владі сталися кардинальні зміни: суперечка між двома найвпливовішими політиками Полтави, мером Олександром Мамаєм та екс-мером, очільником депутатської фракції ББП в Полтавській міськраді Андрієм Матковським, завершилася відставкою Мамая та секретаря міськради Оксани Деркач. Навесні 2019-го у стінах міськради знову заговорили про переформатування депутатської більшості та відставку нового секретаря міськради Олександра Шамоти.

Секретар Полтавської міськради Олександр Шамота

У 2018-му, аби подолати суперника, Матковський пішов на союз з опозиційними силами - СДП та "Самомопоміччю". Фракція СДП, яку тоді очолював Олександр Шамота, переживала не найкращі часи: ще восени 2017-го її ряди покинули три депутати з п'яти, фракція фактично припинила існування. В СДП розпочали процедуру відкликання "зрадників" за народною ініціативою, навіть змогли зібрати необхідну кількість підписів полтавців, але справа "забуксувала" у територіальній виборчий комісії, яка мала перевірити підписи і ухвалити рішення про відкликання депутатів та призначення на їхнє місце чергових у виборчому списку. Допомога надійшла з несподіваної сторони.

Навесні 2018 року суперечки між Матковським та Мамаєм досягли критичного стану і перейшли в стадію відкритого конфлікту. Секретар міськради Олексана Деркач із вигнанців з СДП та частини фракції "Рідне місто", неформальним лідером якої вона була, створила нове депутатське об'єднання "Єдність", яке перейшло на бік Мамая. Тож більше потреби у підтримці фракції БПП у мера не було. Він почав звільняти з посад людей Матковського. Спочатку Мамай позбувся першого заступника міського голови Михайла Шевченка. Згодом позбавили посад заступника з юридичних питань Віталія Нікіпелова та заступника з ЖКГ Андрія Ляміна.

Матковський майже втратив усі важелі впливу на владу, але здаватися навіть не думав. Для того, щоб повернути своїх людей у владні кабінети, потрібно було позбутися лояльних до Мамая депутатів. Для цього фракції СДП, "Самопомочі" та "Рідного міста", за підтримки Матковського, влаштували масштабну акцію з відкликання "перебіжчиків", яка увінчалася успіхом, і наприкінці літа 2018-го ТВК ухвалила рішення про припинення повноважень шести депутатів. Баланс сил у міськраді різко змінився не на користь Мамая. На цьому опозиційні до Мамая депутати не зупинилися, а одразу ж відправили у відставку Оксану Деркач, а через кілька тижнів - і самого очільника полтавської влади.

Розправившись зі спільним ворогом, новоспечені коаліціанти почали розподіл "владного пирога". Посади ділили згідно кількості "штиків" у кожної фракції в міськраді. Чи не найактивніший під час "перевороту" Олександр Шамота отримав посаду серетаря міськради, а за відсутності міського голови він також став виконуючим його обов'язки. Фракціїї БПП дісталися посади першого заступника мера, заступника міського голови-керуючого справами та заступника голови з гуманітарних питань, "Рідному місту" - заступника з питань ЖКГ та заступника з економічних та соціальних питань. Ну і найменшій з фракцій - "Самопомочі" - відійшла посада заступника з юридичних питань. Майбутні конфлікти були закладені вже на самому початку роботи "нової"влади: за відсутності міського голови управління перейшло до коаліції, де кожна фракція делегувала представників і відповідала за конкретний напрямок життєдіяльності міста. Міська влада не мала єдиної вертикалі, заступники міського голови лише координували дії між собою. І кожна фракція дуже боляче сприймала посягання "колег" на їхню сферу відповідальності.

Очільник фракції БПП "Солідарність" в Полтавській міськраді Андрій Матковський

Найгостріше цю ситуацію переживав Андрій Матковський, який має неабиякі види на мерське крісло, а тут всі погляди містян та преси перенаправилися на Олександра Шамоту, який став чи не основним ньюсмейкером Полтавської міськради. Така увага громадськості та ЗМІ до конкурента на виборах міського голови Полтави була неприпустима для Матковського, і він почав "виправляти" ситуацію. Для цього спочатку було недопущено призначення представника СДП Віталія Улибіна очільником прес-служби міськради. Ще на етапі стажування на нього посипалися звинувачення в заангажованості, бо начебто прес-служба висвітлювала діяльність лише Шамоти, а про інших "забувала". Далі Шамоту почали позбавляти офіційних приводів для спілкування з пресою: якщо на початку діяльності нової депутатської коаліції секретар міськради один виходив до журналістів і відповідав на всі питання, то згодом з'явилися спільні прес-конфернції голів фракцій. Далі представники БПП та "Рідного міста" у виконавчій владі почали ігнорувати щотижневі апаратні наради, які проводив Шамота. І врешті їх довелося скасувати, що дуже роздратувало секретаря міськради, який заявив, що не буде "кишеньковим" секретарем. Шамота прямо звинуватив у саботажі команду Андрія Матковського і наголосив, що не буде виконувати вказівки "дестабілізаторів". На це очільник фракції БПП "Солідарність" відповів, що заява Олександра Шамоти - передвиборчий піар і спроба привернути до себе увагу: "Коаліція свого часу більшістю депутатів ухвалила рішення про обрання Шамоти секретарем, тому він повинен виконувати рішення ради й прислухатися до думки депутатів".

Незадоволення коаліціянтів також викликає і вперта позиція Олександра Шамоти щодо тарифів на проїзд в громадському транспорті. Шамота ще за мерства Мамая обіцяв знизити вартість проїзду в Полтаві з п'яти до чотирьох гривень. Через суд він домігся цього, але для перевізників це стало ніщивним ударом - за таким тарифом возити пасажирів для них не вигідно. Вони почали вимагати економічно обгрунтованих тарифів: спочатку заявили про 8 грн, але врешті погодилися на повернення до п'яти. Втім, Шамота не поспішав приставати на їхні вимоги. Тоді перевізники вдалися до страйків, які у грудні 2018 року на декілька днів фактично паралізовували життєдіяльність міста. Впертість Шамоти обурила відповідального за транспортну галузь заступника мера з ЖКГ Олексія Чепурка, якому довелося вмовляти перевізників виходити на маршрути під гарантії якнайшвидшого ухвалення підвищення тарифів на проїзд. Власники транспорту погодилися зачекати, але на збиткових для них маршрутах на околицях Полтави до мінімума скоротили кількість автобусів і пригрозили невдовзі повністю припинити перевезення пасажирів. Тож мешканці віддалених районів відчули значні транспортні проблеми і почали тиснути на депутатів, які на сесії 25 квітня піддали Шамоту нищівній критиці.

Очільник фракції ВО "Батьківщина" в Полтавській міськраді Олег Бєлоножко

Тим часом з наближених до полтавської влади джерел почали надходити неофіційні повідомлення про намагання Андрія Матковського замінити Шамоту на посаді секретаря міськради на більш компромісну кандидатуру. Розпочався активний пошук голосів депутатів для підтримки відставки секретаря міськради. Проте, незважаючи на всі зусилля Матковського, з цим виникла неабияка проблема. Однозначно за відставку Шамоти, окрім фракції ББП (вісім депутатів + позафракційний Сергій Луценко), виступає "Батьківщина"(п'ять депутатів) на чолі з Олегом Бєлоножком. Фракції "Самопомочі" (чотири депутати), "Свободи" (шість депутатів) та СДП (три депутати) - проти. "Рідне місто" (сім депутатів), незважаючи на всі претензії до Шамоти, не поспішає висловлювати однозначну позицію. На останній прес-конференції очільниця фракції Світлана Нестуля заявила, що вони виступають за конструктивний діалог, а не за радикальні кроки. Джерела в депутатському корпусі повідомляли про спроби Матковського заручитися підтримкою промамаєвської фракції "Совісті України" (сім депутатів), які з моменту відставки їхнього лідера взагалі не з'являлися в стінах міськради. Але, схоже, домовитися не вдалося, хоча очільник фракції Григорій Сахно напередодні сесії 25 квітня, вперше за понад півроку, взяв участь у роботі бюджетної комісії.

Тож, не заручившись підтримкою навіть простої більшості депутатів, Андрій Матковький не став піднімати це питання на черговій сесії міськради. Але напруження та роздратування у стосунках з Шамотою вже переросли у публічну стадію. 24 квітня депутати фракції БПП проігнорували спільне засідання депутатських фракцій, ініційоване Олександром Шамотою, а 25 квітня протягом всієї сесії Андрій Матковський звинувачував секетаря міськради у порушеннях регламенту. Депутати, в основному від БПП, критикували Шамоту за його позицію щодо тарифів на проїзд в громадському транспорті, поклавши на нього відповідальність за розвал галузі, а очільник фракції "Батьківщини" Олег Бєлоножко прямо звинуватив секретаря міськради у популізмі і заявив, що з нетерпінням очікує його відставки. Натомість Шамота проігнорував спільну прес-конференцію з Матковським та іншими очільниками фракцій більшості, а згодом в соцмережах виклав відеозвернення про марність спроб його "тренувати".

Матковський вже після сесії заявив журналістам, що наміру відставки Шамоти у нього не було, і то все плітки. Втім, одразу зазначив, що Шамота не є виконувачем обов'язків мера, а лише секретарем міськради, який повинен організовувати роботу депутатів. Також він заявив, що всі питання щодо виконавчої влади слід вирішувати з профільними заступниками міського голови. Очільник фракції БПП розповів, що хотів би, аби секретаря міськради переобирали кожні три місяці, і всі фракції депутатської більшості мали можливість "покерувати" міськрадою.

На даний час в Полтавській міськраді склалася ситуація, коли жодна фракція не має переваги, тож депутатам доведеться шукати компроміси та способи співіснування із політичними "союзниками-конкурентами". Значною мірою розклад сил на ту чи іншу користь можуть змінити вибори мера Полтави, але у Верховній Раді, яка має їх призначити, вочевидь, зайняті власними виборчими проблемами. Тож рішення про позачергові місцеві вибори слід очікувати не раніше осені. Та й у нинішніх полтавських високопосадовців немає бажання йти на дострокові вибори - все ж таки, екс-мер Олександр Мамай ще має значну електоральну підтримку і, за деяким соцопитуваннями, реально претендує на повернення в мерське крісло, а це не входить в плани нинішніх коаліціянтів.