Топ-5 подій: Чим запам'ятався 2019 рік на Полтавщині

Корупційний скандал на вищих сходинках полтавської влади, вибори, політична турбулентність, транспортний колапс та пришестя "варягів" – події, які кардинально змінили суспільно-політичне життя регіону

Топ-5 подій: Чим запам'ятався 2019 рік н…

Корупційний скандал та відставка губернатора

Початок 2019 року не віщував полтавській владі особливих проблем, всі готувалися до президентських виборів. І тут наприкінці зими вибухнув скандал: 22 лютого детективи НАБУ здійснили обшуки за місцем роботи та проживання низки посадових осіб Полтавської ОДА. Слідчі дії проводилися на підставі ухвал слідчого судді в межах розслідування кримінального провадження за фактом вимагання та отримання хабара в особливо великому розмірі службовими особами Полтавської ОДА.

В ухвалі Солом'янського райсуду Києва про надання НАБУ дозволу на проведення обшуків у топ-посадовців Полтавської ОДА, зазначається: слідчі НАБУ встановили, що голова ОДА Валерій Головко, його перший заступник Андрій Пісоцький, радник губернатора Литвинов та директор департаменту будівництва і ЖКГ Полтавської ОДА Тимофій Голбан створили злочинну схему з вимагання хабарів від підприємців за забезпечення їхньої перемоги в державних закупівлях, які проводить обладміністрація.

За даними слідства, у серпні 2017 року представник консорціумів "АЛВІ РОД" та "Укрбуддор" на бізнес-форумі в Полтаві познайомився з Головком і Пісоцьким, після чого керівники ОДА взяли в підприємця 200 тис. доларів США за неперешкоджання веденню бізнесу на Полтавщині. Окрім того, губернатор отримав у представника хабар у вигляді оплати відпочинку чиновників ОДА в Іспанії: у жовтні сам Головко, його заступник Пісоцький, радник Літвінов і директор департаменту ОДА Інна Іщенко здійснили цю подорож, вартість якої склала 70 тис. євро.

Також на вимогу Головка були придбані 12 мобільних телефонів iPhone 10 та комп'ютер MacBook Pro. Шість телефонів забрав голова ОДА, інші телефони і ноутбук - Пісоцький. За даними НАБУ, наприкінці 2017 року Головко отримав від представника компаній на день народження ще один хабар: автомобіль Mercedes G 63 AMG 2017 року випуску. Автівка із тюнінгом обійшлася підприємцям у 320 тис. євро. Пізніше губернатор повідомив представнику, що з 1 січня 2018 року компанії можуть приступати до ремонтних робіт, прибирання снігу, тощо в Полтавській області, та пообіцяв допомогти виграти тендер на вказані роботи. Згідно з даними слідства, 17 січня 2018 року Головко взяв у представника компаній в борг 100 тис. доларів США, але повернув лише частину цих коштів. А в середині квітня 2018-го він відмовився просто заплатити фірмі "Укрбуддор" за виконані роботи, натомість запропонував представнику компаній наступну схему з відкатом: консорциум "АЛВІ РОД" виставляє області рахунок на 80 млн грн, але отримує лише половину, решта йде в кишені Головку і його заступнику Пісоцькому. Реальна вартість робіт, зазначають в бюро, склала 38 млн грн. За даними слідства, представник будівельників спочатку відмовився, оскільки вважав схему злочинною, але йому дали зрозуміти, що іншого варіанту отримати гроші немає.

26 лютого Головко та Пісоцький спростували звинувачення. А 27 лютого прес-служба Полтавської ОДА надіслала у ЗМІ прес-релізи, де оприлюднила детальне бачення даної ситуації з фотофактами. Втім це не допомогло їм втриматися на посадах. Скандал набув широкого розголосу, і вже 12 березня президент України Петро Порошенко заявив про ініціювання звільнення з посад очільника Полтавської ОДА і його першого заступника. А 16 березня у Полтаві під час засідання Ради регіонального розвитку щодо розгляду питання про затвердження Плану перспективного розвитку Полтавщини на період 2019-2021 років Порошенко заявив, що вже підписав Указ про звільнення Головка з посади. Також ппрезидент України представив присутнім виконуючого обов'язки губернатора Полтавщини. На цю посаду призначили заступника голови Полтавської ОДА Романа Товстого.

Втім підозри щодо злочинів ані Головку, ані Пісоцькому досі не пред'явлені. Андрій Пісоцький продовжує очолювати фракцію БПП в Полтавській облраді, а Головко вже влітку спробував сили по 145-му виборчому округу (Полтава, Полтавський та Котелевський район) у виборах до Верховної Ради, проте результат 1,44% навряд чи можна назвати вдалим. Ще один фігурант скандалу Тимофій Голбан ще понад півроку працював на посаді і звільнився лише восени, коли стало відомо про призначення нового очільника ОДА.

Страйк перевізників у Полтаві

В 2018 році голова СДП Сергій Каплін подав позов до суду з вимогою скасувати січневе підвищення плати за проїзд в Полтаві (до 5 грн в автобусах та 3 грн в тролейбусах) та повернути 4 та 2 грн відповідно. У вересні 2018-го суд остаточно ухвалив рішення на користь Капліна. А тут ще за підтримки депутатів від БПП та "Рідного міста" вдалося відсторонити від мерської посади Олександра Мамая. Тож найнижча плата за проїзд стала "фішкою" новообраного секретаря міської ради та, за сумісництвом, виконуючого обов'язки міського голови Полтави Олександра Шамоти, на той час соратника Капліна. До закликів перевізників, що за таким тарифом їздити неможливо, бо він збитковий, Шамота ставився скептично. 

На початку грудня 2018 року приватні перевізники вирішили показати зуби і декілька разів оголошували попереджувальні страйки, що в зимових умовах спричинило справжній параліч міста - люди годинами чекали на зупинках та запізнювалися на роботу чи на навчання. Тоді підприємців вдалося умовити повернутися на маршрути і працювати по 4 грн, натомість пообіцявши негайно розпочати процедуру підвищення цін на квитки. Як стверджують самі перевізники, їх попросили не створювати соціальне напруження напередодні президентських виборів, а ось після виборів, буцімто, питання підвищення тарифів буде вирішено. Вибори минули, а полтавська влада не поспішала вирішувати транспортне питання.

8 травня заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко повідомив, що до нього прийшли власники автобусів і заявили про припинення обслуговування маршрутів. 10 травня у Полтавській міськраді на засіданні профільної постійної депутатської комісії питання функціонування транспортної галузі міста поставили першим у порядку денному. До міськради завітали перевізники, депутати та мешканці міста. Полтавці, переважно з околиць, закидали перевізникам поганий технічний стан автобусів, грубість водіїв та недотримання графіку руху. Натомість перевізники заявили, що за нинішнього тарифу у 4 грн вони не мають коштів для пристойних зарплат водіям та утримання транспорту в належному стані. Вони вимагали від депутатів негайно розпочати процедуру підвищення вартості проїзду хоча б до 5 грн. Втім голосів для ухвалення цього рішення у комісії не вистачило. Тоді перевізники заявили про страйк з суботи 11 травня. І таки дотримали слова.

11 травня приватні перевізники, як і обіцяли напередодні, не випустили на маршрути жодного автобусу. Зранку містом курсували лише тролейбуси та автобуси комунального підприємства "Полтаваелектроавтотранс". Це стало несподіванкою для містян. На зупинках громадського транспорту скупчилося багато людей, які поспішали на роботу чи навчання. Тролейбуси не справлялися з наватаженням.

Тим часом депутати та посадовці зранку знову зібралися міськраді, аби вирішити питання підвищення тарифів та владнати конфлікт з приватними перевізниками. Але дійти згоди депутатам не вдалося. Олександр Шамота закликав перевізників 13 травня прийти до міськради і продемонструвати всі складові тарифу, а також довести його обґрунтованість. Але окрім очільника КП "Полтаваелектротранс" на перемовини до секретаря міськради ніхто з перевізників не прийшов. Шамота заявив про шантаж та змову власників автобусів з деякими посадовцями Полтавської міськради.

Після складних переговорів представники СДП в міськраді погодилися розблокувати ухвалення питання підвищення тарифу на проїзд в автобусах до 5 грн, натомість вони вимагали від перевізників підписати меморандум, де ті зобов'язуються дотримуватися графіка руху, мати чисті та охайні автобуси та вічливих водіїв. На це перевізники заявили, що не розуміють, навіщо підписувати меморандум, в якому немає жодних зобов'язань влади. Причому тариф у 5 грн вже не влаштовує перевізників: вони вважають, що мінімальний економічно обгрунтований тариф має становити 6 грн.

Проте сторони таки підписали меморандум, і члени депутатської комісії проголосували за обидва питання щодо висновку по регуляторному акту. 15 травня виконком ухвалив рішення про підвищення тарифів на проїзд в громадському транспорті: у міських автобусах, які працюють в звичайному режимі руху, встановлено тариф у розмірі 5 грн за одну поїздку, для учнів та студентів в автобусах КП "Полтаваелектроавтотранс" - 4,50 грн, за наявності учнівського або студентського квитка; комунальному підприємству "Полтаваелектроавтотранс" Полтавської міської ради встановлено тариф на перевезення пасажирів в тролейбусах на рівні 3 грн за одну поїздку.

Зранку 16 травня маршрутки нарешті знову виїхали на вулиці Полтави з цінниками у 5 грн. Кризу "розрулили", а щоб надалі не залежати від примх приватних перевізників Полтавська міськрада взялася за нарощування парку комунального транспорту: у 2019 році бул закуплено 11 нових автобусів та укладено угоду з ЄБРР на кредитування купівлі 40 тролейбусів, які вийдуть на маршрути вже у другій половині 2020-го. Також у бюджеті-2020 запланували 20 млн грн на придбання ще однієї партії нових автобусів.

Розвал "антимамаєвської" коаліції в Полтавській міськраді

Після усунення від влади мера Полтави Олександра Мамая між коаліціянтами суттєво погіршилися відносини. Голова фракціх БПП у Полтавській міськраді Андрій Матковський не міг знайти порозуміння з секретарем міської ради Олександром Шамотою. Їхнє протистояння вилилося у демарш фракції ББП, який фактично зірвав чергову сесію Полтавської міськради 26 червня: образившись на ігнорування кількох їхніх пропозицій, "команда Матковського" відмовилася голосувати за порядок денний. Матковський вийшов до трибуни і заявив, що сесія непідготовлена, а винний у цьому секретар міськради Олександр Шамота: "На мою думку,  секретар міської ради не відповідає займаній посаді. За вісім місяців можна було і мавпу навчити, щоб прочитати регламент і керувати процесами і апаратом. Тому ця сесія не підготовлена". Далі Матковський оголосив, що його фракція виходить з більшості.

Після виходу фракції БПП (вісім депутатів + позафракційний Сергій Луценко), у більшості залишилися "Рідне місто" (сім депутатів), "Самопоміч" (чотири депутати), "Свобода" (шість депутатів) та СДП (три депутати) плюс секретар міськради Шамота. Разом – 21 голос із 42-х. Для ухвалення рішень необхідно мати мінімум ще один голос. Як знайти його, варіантів не було – сім депутатів із фракції Мамая "Совість України" після відставки екс-мера у вересні 2018 року взагалі жодного разу не з'являлися у стінах міськради. Залишилося домовлятися з фракцією "Батьківщини", керівник якої Олег Бєлоножко був досить критично налаштований до Шамоти і чи не кожної сесії висловлював бажання відправити секретаря міськради у відставку.

Аби не зривати бюджетний процес, депутати домовилися призначити чергову сесію на 12 липня, а перед нею на зустрічі голів фракцій мають обговорити всі питаня і винести на розгляд лише ті, за які точно будуть голоси. Тим часом фракція "Самопоміч" подала до секретаріату проект рішення сесії щодо розпуску виконкому та звільнення трьох заступників міського голови Полтави, які були призначені за квотою фракції БПП: першого заступника міського голови Андрія Ляміна, заступника з гуманітарних питань Людмили Бойченко та заступника з питань діяльності виконавчих органів Віталія Нікіпєлова. Після бурхливих дебатів 25 депутатів проголосували "за". Андрій Матковський, схоже, змирився з таким розвитком подій, лише зазначив, що політика – це не війна, а спорт: вони програли на цьому відрізку, але попереду ще довга дистанція. А в Полтавській міськраді сформувалася нова коаліція, в якій не було місця командам двох одіозних політиків Полтави, ексмерів Матковського та Мамая. Нову більшість у міськраді склали "Рідне місто", СДП, "Батьківщина", "Самопоміч" та "Свобода".

Згодом нова коаліція лише посилювалася: на наступній сесії депутатка Тетяна Паутова несподівано заявила про вихід з фракції БПП і попросила статус позафракційної, хоча нове місце вона обрала серед фракції "Рідне місто". Свій вчинок вона пояснила тим, що не хоче працювати в опозиції. Далі більше – лояльного до команди Матковського позафракційного Сергія Луценка рішенням IX позачергового з'їзду Соціал-демократичної партії позбавили депутатського мандату. Його місце посів Олександр Рагулін. Тож фракція СДП в Полтавській міськраді знову була в повному складі.

Вибори до Верховної Ради

21 липня в Україні відбулися позачергові вибори до Верховної Ради, які фактично кардинально змінили політичні розклади на Полтавщині: з восьми виборчих округів у шести перемогли представники партії "Слуга народу", і тільки в двох округах, 146-му та 147-му, знову обрали чинних на той час депутатів з фракції партії "Відродження" Шаповалова та Кулініча.

З результатом 41,97% в 144-му окрузі (Полтава) переміг висунутий партією "Слуга народу" підприємець Дмитро Нальотов. Він значно випередив ексмера Полтави Олександра Мамая з 17,09% та нардепа Капліна з 10,77%. Більшість виборців 145 округу (Полтава, Полтавький та Котелевський райони), 49,31%, проголосували за висунутого партією "Слуга народу"Андрія Бобляха. Другим залишився нардеп Юрій Бублик з 10,08%. Широкому загалу новоспечений нардеп відомий як учасник телевізійних проектів "Розсміши коміка" та "Ліга сміху". До виборів Боблях працював у студії "Doubleyou", яка займається організацією днів народження, весіль, корпоративів та інших свят. В 148-му окрузі перемогла журналістка Анастасія Ляшенко, яку висунула політична партія "Слуга народу". В 149-му переміг висунутий "Слугою народу" очільник ТОВ "Полтавабудсервіс плюс" Костянтин Касай. За нього проголосували 36,48%. Найгучніша сенсація парламентських виборів на Полтавщині сталася саме на 150-му окрузі. З 1998 року тут перемагав лише мільярдер Костянтин Жеваго, якого ще називають "господарем Горішніх Плавнів". Але цього разу вагоме слово сказала кремечуцько-глобинська частина виборчого округу, і перемогу з результатом 42,54% отримав "слуга народу", племінник нардепа Юрія Шаповалова Олексій Мовчан. Жеваго посів лише друге місце – 23,72%. Впевнену перемогу в окрузі №151 з результатом 47,26% отримав висунутий політичною партією "Слуга народу" Максим БерезінДругим став нардеп Руслан Богдан, якого висунула ВО "Батьківщина".

Результати виборів на території Полтавщини серед партій:

- "Слуга народу" – 52,53%;
- ВО "Батьківщина" – 10,31%;
- "Опозиційна платформа – За життя" – 10,12%;
- "Європейська солідарність"– 5,36%;
- "Радикальна партія Олега Ляшка" – 5,00%.

Вибори до Верховної Ради стали розгромом для старої формації полтавських політиків і посадовців, які без варіантів поступилися новачкам без досвіду та, здебільшого, без політичних зв'язків. Втім це стало можливим не завдяки їхнім чеснотам і талантам, а виключно рейтингу Волдимира Зеленського і його партії "Слуга народу".

Призначення нового керівництва Полтавської ОДА

Полтавщина чи не єдиний регіон в Україні, в якому вже понад півроку був відсутній голова облдержадміністрації. Після гучного звільнення у березні на фоні корупційного скандалу та звинувачень у хабарництві Валерія Головка, офіційний Київ довго не міг вирішити, кому довірити область. Порошенко не встиг, а у Зеленського не було авторитетного представника в регіоні, який міг би сформувати нову команду. Нарешті 28 жовтня на виїзному засіданні у Маріуполі Кабінет Міністрів України погодив призначення головою Полтавської облдержадміністрації Олега Синєгубова. А 12 листопада президент України Володимир Зеленський офіційно призначив Синєгубова головою Полтавської обласної державної адміністрації.

Олег Синєгубов народився 10 серпня 1983 року у Харкові. Працював слідчим слідчого відділення УМВС України на Південній залізниці, а потім у Харківському національному університеті внутрішніх справ. У 2013 році отримав вчене звання доцента кафедри цивільного права та процесу, у 2015-му захистив докторську дисертацію на тему "Здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб, що не досягли повноліття", а з листопада 2015 року і до моменту призначення на посаду голови Полтавської ОДА був деканом факультету № 6 ХНУВС.

У 2018 році Олег Синєгубов претендендував на посаду судді Вищого антикорупційного суду України. Втім, не пройшов конкурсний відбір. Також відомо, що у 2019 році під час виборів до Верховної Ради Олег Синєгубов був довіреною особою кандидата в народні депутати від партії "Слуга народу" по виборчому округу №180 девелопера Олексія Красова.

1 листопада на сайті НАЗК оприлюднили декларацію претендента на посаду голови Полтавської облдержадміністрації Олега Синєгубова за 2018 рік. Згідно документу, Синєгубов у 2018 році став власником квартири в Києві, площею 114,2 кв. м. та вартістю 1 430 000 грн, а також квартири в Харкові, площею 202,5 кв. м. та вартістю 1 821 000грн. Також у нього є надбані раніше чотири квартири в Харкові, однією з яких він володіє спільно з батьками, а три інші були придбані ним наприкінці 2017-го. У власності дружини Синєгубова Анни Журавльової, яка працює на кафедрі внутрішньої медицини №3 та ендокринології Харківського національного медичного університету, є ще одна квартира в Харкові, площею 156,5 кв.м., та два місця для паркування.

У 2018-му Олег Синєгубов змінив SKODA Superb, 2007 р.в., на MERCEDES-BENZ GL 550, 2011 р.в., вартістю 90 000 грн. Також у декларації зазначається, що дружина має автівку Porsche Cayenne, 2010 р.в. У 2018-му він задекларував 290 577 грн заробітної плати в ХНУВС, заробітна плата дружини 62 033 грн. Подружжя має по 20 000 доларів США готівкових заощаджень. Синєгубов також вказав, що є власником ТОВ "Насіння Слобожанщини" та ТОВ "Синєгубов, Соболєв та партнери".

Майже місяць знадобився новому очільнику Полтавщини, аби підібрати заступників. Лише 19 грудня офіційно приступив до виконання обов'язків на посаді заступника голови Полтавської обласної державної адміністрації юрист Євген Греков. Відповідне розпорядження про призначення Олег Синєгубов підписав 18 грудня 2019 року. Греков пройшов спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають відповідального та особливо відповідального становища, та посад із підвищеним корупційним ризиком. Його кандидатуру погодили в Офісі Президента України та в Кабінеті Міністрів України. Євген Греков буде відповідати за юридичний напрямок роботи Полтавської облдержадміністрації, АПК, енергетику та захист довкілля, цивільний захист.

А майже під Новий рік першим заступником очільника ОДА став харків'янин комерційний директор ТОВ "4Е Консалтинг" Дмитро Лунін, а посаду заступниці губернатора обійняла киянка, підприємиця Катерина Риженко. Розпорядження про їхні призначення Синєгубов підписав 26 грудня.

Це чи не перша адміністрація Полтавської області, до керівництва якої не увійшли представники місцевих політичних еліт, і які так просто владу в регіоні віддавати не збираються. Вже перша після призначення Синєгубова сесія Полтавської облради продемонструвала, що політичний сезон-2020 буде дуже непростим і напруженим, як для нового губернатора, так і для обласної ради.

Фото: Сергій Колодій

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Полтава

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"